images (1)

ЛЕГАЛІЗАЦІЯ ЗА СІМЕЙНИМИ ТА ОСОБИСТИМИ ОБСТАВИНАМИ

Régularisation au titre de la vie privée et familiale

ЛЕГАЛІЗАЦІЯ ЗА СІМЕЙНИМИ ОБСТАВИНАМИ

Імміграційний кодекс передбачає дві процедури легалізації (“регуляризації”) для іноземців за сімейними обставинами.
Перша процедура призначена для іноземців, в яких є особисті або сімейні зв’язки у Франції. Друга – для батьків неповнолітніх дітей.

ЛЕГАЛІЗАЦІЯ НА ПІДСТАВІ ОСОБИСТИХ ТА СІМЕЙНИХ ЗВ’ЯЗКІВ
У цьому випадку процедура легалізації базується на особливих обставинах особистого та сімейного життя іноземця.

ЗАГАЛЬНІ УМОВИ

Неможливість скористатися іншими процедурами

Легалізація за сімейними обставинами доступна для іноземців, які не можуть отримати вид на проживання з позначкою “особисте і сімейне життя” за стандартною процедурою або претендувати на возз’єднання сім’ї.

Сімейні та особисті зв’язки

Іноземцю необхідно надати докази, що сімейні та особисті зв’язки мають інтенсивний, давній і стабільний характер. Процедура не розповсюджується на полігамні шлюби.

Зв’язки з сім’єю в країні походження.

Інтенсивність, давність та стабільність особистих і сімейних відносин у Франції оцінюється в світлі зв’язків, які іноземець зберігає з сім’єю в країні походження

Інтеграція у французьке суспільство
Іноземець не повинен бути загрозою громадському порядку і зобов’язаний знати цінності Французької Республіки.

Засоби для існування
 
При легалізації за сімейними обставинами враховуються засоби для існування, якими володіє іноземець. Як доказ наявності коштів може слугувати циркуляр Вальса 2012 р., який показує відомості про зарплатню, договір оренди і т.д.

ЛЕГАЛІЗАЦІЯ ЗА ШЛЮБОМ
 
6 місяці шлюбу
 
Згідно статті L211-2-1 імміграційного кодексу, якщо іноземець в’їхав у Францію на законних підставах і одружився з громадянином Франції, він може отримати вид на проживання. При цьому, він повинен прожити зі своїм чоловіком або дружиною у Франції більше 6-и місяців.

18 місяців шлюбу
 
Згідно циркуляру 2012 р., який має тільки рекомендаційний характер, потрібно, щоб іноземець прожив на території Франції не менше 5 років, і щоб його чоловік або дружина були у Франції легально. При цьому сумісне проживання необхідне протягом 18 місяців.

ЛЕГАЛІЗАЦІЯ БАТЬКІВ НЕПОВНОЛІТНІХ ДІТЕЙ

Батьки неповнолітніх дітей мають право на два шляхи легалізації в залежності від того, чи мають їхні діти французьке громадянство.

ЯКЩО ДИТИНА МАЄ ФРАНЦУЗЬКЕ ГРОМАДЯНСТВО

Ця процедура легалізації передбачена для матері або батька неповнолітньої дитини – громадянина Франції, яка проживає на території Франції.

Утримання і виховання дитини
 
Іноземцю необхідно надати докази, що він дійсно приймає участь в утриманні і вихованні дитини. Цивільний кодекс Франції уточнює, що кожен з батьків сприяє утриманню і вихованню дітей пропорційно своїм доходам і доходам іншого з батьків та з урахуванням потреб дитини.
Один з батьків, який знаходиться нелегально в країні повинен робити внесок в утримання і виховання дитини з моменту народження або як мінімум протягом останніх двох років.

ЯКЩО У ДИТИНИ НЕМАЄ ФРАНЦУЗЬКОГО ГРОМАДЯНСТВА

Легалізація батьків неповнолітніх дітей, які навчаються у шкільних закладах Франції, передбачена циркуляром 2012 р. Іноземець може скористатись цією процедурою, але повинен пам’яти, що він містить тільки рекомендаційний характер.

Термін перебування у Франції.
 
Іноземцю необхідно надати докази проживання у Франції не менше ніж протягом 5 років.

Запис дитини в школу
 
Неповнолітня дитина має навчатись у Франції як мінімум протягом 3-х років. Префектура приймає довідки про запис в навчальні або виховні установи починаючи з дитячого садка.

Особисті та сімейні відносини батьків.
 
Іноземець повинен надати докази про шлюб, договір про цивільний шлюб (PACS), доказ сумісного проживання батьків дитини. У випадку розлучення іноземець, який подає заяву повинен довести, що він насправді займається вихованням дітей.

ЮРИДИЧНА БАЗА

Імміграційний кодекс Франції: L313-14, L313-10 (1° и 2°), L313-11
Цивільний кодекс: 371-2
Циркуляр міністра внутрішніх справ від 28 листопада 2012 р.

Автор : Oumar Arabov, Адвокат à Barreau de Paris / Ordre des avocats de Paris  (Умар Арабов – русскоязычный адвокат во Франции, міграційний кодекс)
Переклад з росiйськоi : Svitlana Jolkevytch

Адвокат Арабoв
47, avenue Hoche 75008 Paris
contact@avocat-arabov.com
Тел. +33 186 95 24 77 – +33 6 12 18 33 11

permis de conduire

Страхування автомобіля у Франції.

Будь-який власник авто повинен застрахувати автомобіль, який було придбано у Франції – такі закони цієї країни.
Страховка інколи оформлюється ще до покупки автомобіля, і вже точно одразу після, причому навіть у тому випадку, якщо за будь-якими причинами володар не збирається ним користуватися і автомобіль стоїть на стоянці або в гаражі. Справа у тому, що у випадку, коли з автомобілем відбудеться який-небудь інцидент (я не маю на увазі ДТП) коли, наприклад, хтось сам випадково вдарить його й отримає травму, то відповідати за це можуть змусити вас, якщо у момент цієї пригоди автомобіль не був застрахований від спричинення шкоди третім особам, говорячи простими словами, не мав страхового поліса ОСАГВ.
Це не заважає французькій владі вважати, що 600 000 водіїв їздять без прав і 700 000 – без автомобільних страховок. В основному це бідні прошарки населення, особливо молодь від 18 до 34 років. Тобто 2% машин їздить без страховок. У 2016 році 241 людини загинули в ДТП, де водій був без прав і 235, де машина була без страховки. Так що дивіться самі наскільки є вірогідність “проскочити”.

Чим ви ризикуєте, керуючи автомобілем без страховки? Перший контроль передбачає штраф у 500 євро, наступний – в 3750 євро. У випадку будь-яких ускладнень додаткові міри можуть прийняті проти вас: (тимчасове) зупинення дії ваших прав на три роки, анулювання прав і заборона отримання нових протягом 3-х років і більше; заборона сідати за кермо протягом визначеного проміжку часу, обов’язкові уроки з безпеки на дорогах, громадські роботи, окрім можливого штрафу і вилучення прав, конфіскують авто і ставлять на штрафмайданчик, забрати можливо буде лише після надання страхового поліса. Для отримання страховки у поліції береться fiche d’immobilisation. Не всі страхові компанії беруться страхувати такі авто, а хто і береться, коштувати це буде дорого. Крім того, даний водій ризикує виплачувати довгі роки всю матеріальну шкоду і лікування постраждалих при аварії.

Крок 1: Документи, необхідні для укладання страхового договору.

Немає сенсу вам давати повний список документів – розберетесь з конкретним страховим агентом. Зупинюсь на основних моментах. По-перше, важливий документ – це техпаспорт автомобіля (carte grise). Дані автомобіля – це важлива змінна для підрахунку вартості страховки. Цей документ вам потрібен для будь-якого самостійного моделювання на сайтах страхових компаній для отримання розрахунків страхового договору.
У нових мігрантів є дві дуже важливі проблеми, котрі потрібно грамотно вирішити, щоб потім не мати великих проблем через свою правову неосвіченість.

Перша проблема – це українське водійське посвідчення (permis de conduire). Договору про взаємне визнання водійських прав між Україною та Францією немає і зробити обмін напряму неможливо. Тому протягом першого року легального перебування у Франції ви зобов’язані складати екзамен на французькі права. За законами Франції ваші водійські посвідчення не вважаються дійсними й ви потрапляєте у зону великого ризику. Хіба що ви маєте посвідчення водія країн Євросоюзу (Румунії, Польщі) – їх не потрібно міняти у Франції або російське водійське посвідчення (їх просто обмінюють). Ви будете змушені складати екзамен на знання правил дорожнього руху та екзамен з водіння.

Часто, багато страхових компаній не хочуть обслуговувати клієнтів з українськими правами. Потрібно проявити наполегливість і шукати того страхового агента, який захоче це зробити. Один з варіантів не витрачати час – бути вписаним другим водієм в чужу страховку, наприклад, чоловіка. За законами Франції, навіть, якщо ви маєте водійське посвідчення водія у 12 балів, але ви не маєте страхового поліса три роки, то ви переходите в статус “новачка” з 6-ма балами й збільшенням страхового внеску. Та ж історія, якщо ваше водійське посвідчення (європейське або українське менш як 3 років).

Багато людей розповідають в групах як страхуються роками у Франції з українським водійським посвідченням, як їх перевіряють поліцейські та не штрафують. Можу сказати – ваш правовий нігілізм може вам одного разу дуже дорого коштувати.
Наприклад, французька система страхування побудована на довірі. Ніхто не буде копати після першого року страхування на яких ви документах, чи поміняли вчасно права. До першої серйозної страхової виплати. Піднімуть документи, перевірять чи дійсне у вас посвідчення водія, знайдуть помилку і ваш підпис після твердження, що ви надаєте правдиві свідчення. Звинуватять в наданні неправильних даних, що тягне за собою розрив договору, різке зменшення, а то і відмова від страхових виплат. В групах вже були свідчення щодо відмов виплат на основі не зміни водійських прав країн СНД. Прослідкуйте уважно, щоб страхова зареєструвала ваші французькі права. Якщо після реєстрації ваших французьких прав ваш бонус залишився колишнім – вам пощастило і правда на вашій стороні (тому, що насправді, французька влада не зараховують ваш попередній водійський стаж і не впишуть при видачі французького водійського посвідчення, ви повинні автоматично перейти у статус “новачка”).

Не знаю наскільки це реально у Франції, але в Іспанії я читав пости людей, яким вдавалося вписати свій стаж в нове іспанське водійське посвідчення після їх повної перездачі через автошколу. Для чого це потрібно? Головне – це страхування авто. Далеко не всі страхові компанії готові зарахувати стаж на основі іноземного водійського посвідчення, а от якщо стаж вписаний у французьке посвідчення – ціна страховки значно падає. Крім того, існує ряд додаткових бонусів у вигляді великої кількості водійських балів, відсутність необхідності їздити з учбовою літерою та підвищених допустимих норм вмісту алкоголю у крові.
Чим ви ризикуєте, керуючи автомобілем без прав? Водій без прав, з анульованими або недійсними правами в перший раз платить штраф у розмірі 800 євро. Якщо ви сплачуєте його протягом 15 днів – сума зменшується до 640 євро, якщо ж затримка по сплаті понад 45 днів – сума доходить до 1600 євро. У випадку повторних перевірок сума доходить до 15 тисяч євро або року ув’язнення. При обтяжуючих обставинах – тимчасова або повна конфіскація автомобіля, заборона сідати за кермо до 5 років. Всі відшкодування збитків при аварії відбувається коштом водія. Дійсне водійське посвідчення почали вимагати для видачі техпаспорта автомобіля з серпня 2017 року.

А для тих, кому важлива лише “зелена корочка” на лобовому склі, що дає право керувати й не більше того (тобто не розраховувати на реальні виплати іншій стороні при аварії), то можна авжеж не заморочуватись і керувати, як ви звикли до цього в Україні та сподіватися на “авось”. Зрештою ви зможете без аварій проїздити багато років. Щойно я заглянув в інтернет, одразу знайшлось багато курйозів на цю тему. Наприклад, як француз 31 рік проїздив з колоніальними правами французькими правами Конго і потрапив в поле зору поліції випадково. Відбувся місяцем в’язниці умовно та штрафом у 600 євро.
Інша проблема – як застрахувати автомобіль у Франції за кращою ціною з врахуванням іноземного досвіду водіння.
У Франції існує так звана система бонусів за безаварійне керування. Бонус, який нараховує страхова компанія не залежить від покупки нового автомобіля. Він залежить від страхового досвіду керування авто. Якщо є підтверджуючи документи, що людина була застрахована протягом певного періоду часу, то компанія нараховує бонус. Різні французькі страхові компанії український страховий бонус розраховують на свій манір. Українцям, зрозуміло, що тільки перший рік. Згодом завжди є шанс потрапити на агента, котрий не додивиться або сама компанія заплющить очі. Бонус для “новачка” – 1.0. Кожен рік множиться на 0,95, якщо без accident. Максимальний можливий бонус – 0,50 отримується після 14 років стажу керування без accidents. Якщо був accident responsable, то бонус помножується на 1,25. Це щоб новачки розуміли, що таке взагалі бонус.

Якщо “страхової” історії у вас немає (Relevé d’Informations- копія та оригінал), то ви будете розглядатися, як новачок, тобто як людина, яка щойно отримала права і почала керувати автомобілем (навіть, якщо стаж керування у вас декілька десятків років). У цьому випадку вам розрахують страховку по максимальному тарифу. Якщо ж ви надасте свої попередні страховки й в них буде вказано, що у вас не було страхових випадків, то за кожен рік безаварійного керування вам будуть нараховані бонуси, іншими словами буде робитися знижка від максимального тарифу. Ця знижка складе приблизно 5% за кожний рік. Максимальна знижка при цьому не може перевищувати 50%, тобто, якщо ви надасте документи, що підтверджують, що ви протягом останніх 14 років керували без ДТП, то отримаєте максимальну знижку.

Для того, щоб отримати максимальну кількість бонусів і застрахувати авто за найкращим тарифом необхідно надати документи, що доводять водійський досвід застрахованої особи у Франції (Relevé d’Informations- копія та оригінал), якщо такий мається, а також закордоном. Приймається до уваги страхова історія за останні 13 років.
У випадку, якщо у Франції у вас не було досвіду автострахування, ви можете надати довідку зі страхової компанії країни, в якій ви проживали раніше. У цій довідці французькою або англійською мовою має бути вказано, що ви такий-то “мсьє” страхуєте свої автомобілі в цій страховій компанії з такого-то року і не мали при цьому страхових випадків. Можете її також просто перевести. Перевіряти чи були у вас насправді страхові випадки скоріш за все не будуть. В Україні та Франції немає загальної бази даних страхових компаній, а робити спеціальний запит у вашу страхову компанію в Україну або іншу країну французи не будуть. Їм це абсолютно нецікаво. Головне – це виконати формальність, тобто підшити до вашого досьє довідку, а яка насправді ваша історія їх не цікавить. Яку довідку видасть вам ваша українська (російська, казахська і т.п.) страхова компанія залежить від того, як ви домовитесь. Тут я не буду вчити, як це робити. Самі домовляйтеся, благо я пояснив навіщо це потрібно. Визнання закордонного досвіду страхування не є автоматичним, компанія залишає за собою право перевіряти надану клієнтом інформацію, відмовити у нарахуванні бонусів, або в самому страхуванні автотранспорту без пояснення причини. Тобто, якщо ваша компанія не хочу зараховувати вашу історію в Україні – шукайте далі. Особливо, якщо компанія погоджується зберегти ваш хороший бонус після отримання французьких прав (що має перевести вас в статус “новачка”).
Французькі водії так, як і українські, у випадку аварії заповнюють стандартне сповіщення про ДТП, причому обоє зобов’язані заповнити одну і ту ж саму форму, навіть, якщо їх версії ДТП не збігаються. У Франції існує єдина база зі страховими випадками, тому “втекти” в іншу страхову компанію, щоб зберегти безаварійну історію ніяк не вийде.

Крок 2. Вибір типу страхування автомобіля у Франції

Потім треба буде визначитися, яку саме страховку ви обираєте. Варіантів декілька: ви можете зупинитися на базовому страхуванні, аналогічному українському ОСАГВ, обрати розширеній варіант – “базова + крадіжка/пожежа”, а також взяти французьке КАСКО – тобто страховку “все включено – tout risque”.
В обов’язкове страхове покриття (є обов’язковим для всіх), окрім відшкодування збитків майна, здоров’я та життя, також враховані можливі судові витрати, що можуть виникнути при розгляданні спорів. Не маючи базової страховки, порушнику довелося б повністю виплачувати вартість розтрощеного автомобіля, величезні суми на лікування постраждалих, їхню реабілітацію та інші витрати, котрі у ряді випадків можуть скласти сотні тисяч, якщо не мільйони євро. “Базова” усе це покриває. Щоправда, сам винуватець ДТП за наявності цього мінімального полісу залишається при своєму інтересі: буде сам розщедрюватися на своє лікування, а також на ремонт машини. Зазвичай, до цього виду страхування у Франції вдаються, якщо машина не дорога і їй більш, ніж 5 років. Найкращій, але най дорожчий вид страхування – це “від усіх видів ризику”, коли неважливо винний ти в ДТП чи ні – усі витрати з ним пов’язанні враховані полісом.

Крок 3. Вибір додаткових опцій

У страховому договорі можна прописати факультативні опції – евакуатор біля вашого дому та інше. Порада: зберігайте пильність, обираючи додаткові пункти – багато з них можуть виявитися зайвими!
Я хочу загострити увагу тільки на трьох моментах.
Це не опція, але в першу чергу вам потрібно перевірити страхового агента (потім по “зеленій карті”), що Україна входить в зону покриття страхових ризиків, якщо ви зібралися їздити на своїй машині в Україну. Як не дивно, на страховому ринку Франції ще є страховки без покриття цієї країни. Доречі, усіляким любителям “євроблях” або “польських дешевих страховок” треба усвідомити, що страховки поза країною проживання діють тільки перші три місяці. Це правило діє точно так і для французьких страховок. Ваша задача – це запам’ятати та грамотно “продавати страховий випадок”, якщо ви “застрягли” на більший проміжок часу поза Францією. Доречі, коли вже говоримо про поїздки закордон, власники вживаних машин при поїздках поза територією Франції повинні також чітко усвідомлювати – якщо репатріація автомобіля після аварії коштує дорожче її “венальної” вартості (дивитися “Argus”), то страхова компанія має право відмовитися від репатріації та виплатити залишкову вартість машини.

У французьких страховках технічна поміч у випадку аварії (accident) здійснюється від 0 км, а ось технічна поміч у разі механічної поломки (panne) – від 0 км, 25 км й 50 км. Інколи страховка має чітку дистанцію, часто – це опція і її можна моделювати. Наприклад, якщо у вас нова машина, то дуже часто автовиробник дає гарантію на 0 км у разі поломки на 5 років. І вам можна брати асистанс в 50 км. А ось в паризькому регіоні за наявності потриманої машини я б порадив техпоміч від 0 км.
Опція “нуль кілометрів” означає наступне. Поломка автомобіля може відбутися не тільки на дорозі, але і на стоянці. Наприклад, людина вийшла з дому, заводить свою машину, а вона не заводиться. Або завелася і тут же вийшла з ладу. Тобто, людина проїхала нуль кілометрів, а машину вже потрібно яким-небудь чином доставити в гараж на ремонт. Якщо у людини в страховому полісі є опція “нуль кілометрів”, то вона просто дзвонить в страхову компанію і сповіщає про те, що трапилось. Страхова компанія зідзвонюється з найближчим до людини гаражем і направляє до нього евакуатор, котрий безплатно відвозить машину в гараж, або усуває несправність на місці.

У Франції на евакуаторі приїжджає тільки автомеханік, який добре розбирається в автотехніці, тому перш, ніж відвезти автомобіль він спочатку її оглядає і по можливості усуває несправність на місці. Виклик евакуатора та усунення неполадки на місці оплачує страхова компанія. Якщо ж машину відвезли в гараж, то автовласник сплачує за ремонт свого автомобіля самостійно. За ремонт своєї машини автовласник сплачує самостійно тільки у тому випадку, коли сталась саме технічна несправність. Якщо людина розбила свій автомобіль через погані погодні умови (наприклад, в ожеледицю налетіла на стовп) або у випадку аварії з іншим учасником дорожнього руху, то у цьому випадку питання оплати ремонту машини вирішує експерт. Якщо експерт вирішить, що ДТП відбулася через провину водія, і якщо до того ж у водія дорога страховка, що враховує усі ризики, то у цьому випадку страхова компанія здійснить оплату і за ремонт автомобіля. Важливою опцією на мій погляд є наявність можливості дати ваш автомобіль іншій особі (la clause de «prêt de volant»). Якщо у контракті ви вказані, як єдиний водій автомобіля, то ви не маєте права давати автомобіль іншим особам. У контрактах існує опція другого водія, якщо мова йде про членів родини. У вас є можливість записати дружину або дитину і створити йому страхову історію, за умови, що вони не керують автомобілем більше, ніж ви самі. Є варіант надання автомобіля іншій особі, окрім водія-новачка і надання будь-якій людині. Всі ці опції впливають на вартість страховки в сторону її збільшення.

Чим ви ризикуєте? Тим, що страховка відмовиться вам оплачувати страховий випадок. Одного з таких страждальців я зустрів у минулому році в Іспанії: працював у сусідів і весь квартал йому співчував. Українець з іспанським паспортом. Протягом 5 років його автомобілем користувався напарник-нелегал (будівельники). А на шостий рік трапилась ДТП з провини нелегала, причому з приїздом поліції та фіксацією в протоколі. Страхова компанія сказала, що цей водій в страховому полісі не значиться, договір розірвала і подала в суд на власника автомобіля на відшкодування витрат потерпілій стороні. Нелегал втік, суд постановив сплатити власнику автомобіля страховій компанії 30 000 євро, причому в короткий термін. Бідолаха був вимушений продати свою квартиру (кредит навіть ще виплатили).

Крок 4. Вибір страховика

Страхових компаній, їхніх агентів та брокерів у Франції багато. Є страхові фірми-брокери виключно в інтернеті, майже всі банки також страхують. В принципі всі офіційно зареєстровані страхові компанії надійні, різниця тільки в деяких послугах та ціні. На одну і ту ж марку авто в різних компаніях ціни різняться. Французи, зазвичай, перед купівлею авто заздалегідь дізнаються ціну страховки й це грає важливу роль у фінальному виборі автомобіля.

Окрім банків і інтернету є також дві можливості страхування: напряму в офісі страхової компанії або ж у куртьє, який працює з декількома компаніями, що дає можливість обрати більш вигідний варіант. Для нових мігрантів я б порадив звернутися до брокерів (courtier), є навіть в інтернеті російськомовні (наприклад, страховий брокер – assufico.com, де в офісі є україномовний та російськомовний страхувальник). Для іноземців, що погано розмовляють французькою та не мають французької страхової історії, і проживають на території Франції, варіант звернення до страхового брокера як не дивно най вигідніший: саме брокер може підібрати оптимальний варіант в кожному окремому випадку. Адже в страхуванні автомобілів є свої тонкощі, про які знає далеко не кожен власник авто, особливо, якщо він недавно прибув до Франції.

Якщо у вас вже є французька страхова історія, ви можете спробувати пошуковики (Assurland, Kelassur, Hyperassur, Lelynx.fr). Декілька разів я знаходив через них хороші варіанти для сім’ї.
Особисто мені важко сказати які страхові компанії є дешевими – кожен пошук під конкретне авто і власника давав різний результат. Навіть сама зміна одного параметру, наприклад, асистанс в 0 км або в 50 км давав різні трійки лідерів. Зараз майже всі страхові компанії дають можливість розрахувати попередній кошторис або уточнити ваші розрахунки.
Зазвичай я роблю порівняльну таблицю за принципом спадання річного внеску.
Перша колонка – це страхова фірма, друга – річний внесок (cotisation annuelle); річну вартість простіше порівнювати та часто річна сума видається дешевше на пару відсотків у порівнянні з щомісячними внесками. Крім того, часто фірми додають до річного внеску плату за вступ (frais d’entrée), яку потрібно вчасно помічати і додавати до річного внеску.
Наступна колонка – це генеральна франшиза (франшиза – частина суми, що не оплачується страховою компанією). Часто її потрібно моделювати за принципом: чим більша франшиза, тим дешевший річний внесок. Якщо потрібно обирати, я беру приблизно середню 250-300 євро. Далі йде франшиза на лобове скло (bris de glace), далі дві колонки громадянської відповідальності та каліцтва і травм водія (garantie obligatoire de la responsabilité civile et garantie obligatoire du dommage corporel du conducteur). Остання колонка присвячена опції технічної допомоги (assistance accdident et panne), де я вказую кілометри; якщо є можливість завжди моделюю 0 км. Визначаю 5-6 лідерів і починаю більш уважно вивчати кошториси й уточняти у страхових агентів додаткові питання.

Крок 5. Скільки коштує застрахувати машину у Франції

Ціни дуже різні й на вартість впливає багато факторів. Адреса прописки, наприклад, страховка одного і того ж самого авто в Марселі буде коштувати дорожче, ніж в Аубані. Бонус відповідно та перегляд пропозицій всіх страхових компаній бажаний. Вартість автострахування у Франції залежить від моделі й року випуску автомобіля, ризиків, що враховані у договорі, тарифів страховика. В моїй особистій практиці два страхових агенти АХХА в одному місті зробили мені кошторис з різницею в 100 євро. Два страхових агенти AVIVA в двох різних місцях дали також різні кошториси, причому у місті було дешевше, ніж в райцентрі.
В мене під рукою є свіжі дані тільки по сусіду-пенсіонеру (12.2017). Бонус 0,50 тільки два роки. Машина нова в гаражі (DACIA SANDERO, 1.5 DCI 90 stepway, 4cv / Diesel, BER 5 portes). Є гарантія від автовиробника на 5 років. Тому нам підходив асистанс в 50 км і великі франшизи. Страховка КАСКО. Зробили більше, ніж 20 кошторисів. Двох перших лідерів ми забракували, через те, що там був нюанс не дуже симпатичний в гарантіях. Обрали третього лідера – Mutuelle de Poitiers з річним внеском в 306 євро і франшизою 450 євро, асистанс – 50 км; України немає в “зеленій” карті. Найдорожчими виявились BNP Paribas – 544, Generali – 598 та брокер Accomeassure – 795 євро. Але у вас будуть зовсім інші результати: одні страховки для водіїв-новачків, інші бажають привабити досвідчених водіїв без аварій та з хорошим бонусом, треті не бажають бачити пенсіонерів після 65 років, четверті роблять хороші скидки новим клієнтам, але потім потихеньку стають суттєво більш дорогими.
В інтернеті є калькулятор російською мовою, що допоможе вам мати уявлення на яку суму ви можете розраховувати саме з вашим профілем (http://assufico.com/ru/kalkulyator-ceny-avto/).

Крок 6. Отримання страхового полісу

Договір страхування, як правило, складається з 2-х частин: обов’язкової, однаково для всіх та добровільної. Страховий поліс зазвичай надсилають поштою через декілька днів після того, як ви його оформили. Поліс потрібно обов’язково мати при собі, коли ви керуєте автомобілем і надавати разом з правами та свідоцтвом про реєстрацію автомобіля, якщо потрібно. Відривний “корінець” поліса з номером страховки необхідно помістити на лобове скло автомобіля, щоб інші учасники руху або поліція могли у будь-який момент дізнатися дані вашої страховки. Якщо цей “корінець” буде відсутнім, то вам випишуть пристойний штраф.
Французькі страхові договори укладаються за принципом автоматичного продовження і новий рахунок вам повинні надіслати за місяць до закінчення річного контракту. Це означає, що у Франції вам не доведеться кожен річ метушитися, щоб заново оформити поліс, це відбудеться, тільки якщо ви самі захочете змінити компанію. Після року ви маєте право розірвати угоду в будь-який момент і нова страхова фірма сама займеться розривом замість вас.
Наостанок варто зазначити, що страхову компанію час від часу потрібно міняти, оскільки, отримавши вас в якості клієнта шляхом надання хороших умов та знижок, страховики надалі починають ці умови потихеньку покращувати тільки вже в свою сторону. Це значить, що вам доведеться платити все більше і більше. Раджу змінювати контракти кожні два-три роки. Принаймні, брати інформаційний листок з вашим бонусом і робити кошториси, щоб знайти більш вигідні варіанти, а вони будуть, я в цьому впевнений.
Бажаю всім безаварійного кермування та максимальної кількості бонусів!

Автор :Marcel Lacheppe
Переклад з російської Viktoria Skibitska 

euro

Чи можуть працювати українці з європейською посвідкою на проживання у Франції?

Навіть якщо більшість думає по-іншому (наприклад, новоспечені «румуни», «поляки» і «угорці»), Євросоюз – це тільки економічна організація, де загальною політикою є зовнішньоекономічна діяльність і валютний союз. В рамках розвитку загальноєвропейського ринку передбачено вільне переміщення робочої сили з паспортами ЄС. Держави зберегли повне право контролювати всіх іноземців і визначати самостійно умови доступу до соціальної системи та правила їх перебування на своїй території. Що стосується громадян інших держав, то кожна держава самостійно визначає умови їх доступу на місцевий ринок праці. При певних умовах, навіть громадяни ЄС вважаються нелегалами.
Мета статті – дати загальну інформацію громадянам країн СНД з європейськими посвідками на проживання ЄС про їхні можливості легально жити й працювати у Франції.
Основна ідея – право доступу до легального ринку праці надзвичайно ускладнене, багато дій треба робити заздалегідь, до того як приїхав до Франції.

Які права має громадянин з європейською посвідкою на проживання (ПНП) однієї з країн Євросоюзу?
Володарі будь-якого ПНП мають право: приїхати до Франції без візи, але при наявності паспорта і карти ПНП; право проживання 3 місяці для володаря карти постійного резидента ЄС; права туристичного перебування для власників інших видів карт (річні, двох і трирічні).
Що стосується власника карти постійного резидента – ПмП (постійна посвідка на проживання): протягом трьох місяців власник цієї картки повинен знайти роботу і житло; досьє повинно бути подано в префектуру до закінчення 3 місяців. Власник картки повинен показати наявність французького штампа в паспорті, наявність власного житла (не пройде довідка «підселення», тільки контракт на ім’я прохача або безкоштовне надання квартири), наявність достатніх коштів для утримання себе і своєї сім’ї («revenus suffisants et stables»): наприклад, наявність грошових коштів на рахунку (зазвичай вимагають для 6 місяців перебування), платежі зарплат або контракт на роботу. (В разі відмови, рішення підлягає оскарженню в адміністративному суді); наявність медичної страховки для всіх членів сім’ї (мед страховку своєї основної країни, якщо вона покриває ваше французьке проживання, наявність приватної страховки або довідку французького державного медичного страхування, якщо маєте право).

Що стосується контракту на роботу: прохання повинно бути оформлено у вигляді окремого досьє спеціальної форми (cerfa N ° 15186 * 01), включає підтвердження роботодавця оплатити податок за найм іноземця, заповнена та особисто їм підписана. Тимчасовий або постійний контракт повинен бути підписаний як мінімум на рік, як мінімум з мінімальною офіційною місячною оплатою за 35 годин (можна менш як 35 годин, але не менше по оплаті).
Цей дозвіл не є автоматичним і адміністрація має право відмовити, якщо вважатиме, що місцевий ринок праці не потребує іноземної робочої сили за даною професією. Є особливі списки професій, відкриті для громадян Африки (Туніс, Алжир, Сенегал і т.ін), але ці списки не стосуються громадян країн СНД. Відповідь префектура дає протягом двох місяців. За цей час префектура відправляє досьє в Direccte (організація, яка дає, зокрема, дозвіл іноземцям працювати), яка дає свій висновок по досьє і відправляє в префектуру. Префектура вільна своєму рішенні та вільна дати або не дати дозвіл на проживання прохача на території Франції.

Якщо префектура приймає позитивне рішення, прохачеві видається тимчасова річна карта з правом на роботу (carte «salarié»). Члени сім’ї отримують карти «за сімейними обставинами” (carte «vie privée et familiale»). У разі відмови префектура дає письмову відповідь з вимогою покинути територію Франції.
Що стосується річних карт, або навіть двох і трирічних карт (які, наприклад, в Іспанії називають постійними), то ця карта дає право перебування в країні тільки як турист.

Якщо ви намагаєтеся отримати робочу візу Франції, то всі адміністративні дії треба робити тільки через консульство Франції у вашій основній країні перебування. Робочий контракт робиться за тією ж процедурою, що описана вище, але висновок інспекції праці (Direccte) відправляється в консульство вашої країни. При позитивному рішенні консульство видає візу VLS-TS на один рік і прохач отримує право приїхати й влаштуватися у Франції.
Багато громадян, не встигнувши отримати тимчасові річні документи проживання в Польщі, жваво мчать відразу до Франції. З точки зору французької адміністрації, у вас немає ніяких відмінностей від українців, які приїхали безпосередньо з України – після 3 місяців перебування ви стаєте нелегалами. Єдина відмінність – ви маєте право легально перебувати в Євросоюзі й менше ніж 6 місяців поза Польщі.

У теорії, в разі найму нелегального працівника, французький роботодавець ризикує заплатити штраф до 15 тисяч євро і 5 років в’язниці. Він також зобов’язаний заплатити податок за наймання іноземця та спецподаток за наймання нелегала. Що стосується самого працівника, то він за французькими законами вважається жертвою, нічим не ризикує, навіть якщо він працював нелегалом свідомо.
Тільки одна польська карта дає вам право працювати в країнах Півдня (Іспанія, наприклад) і міняти свою карту на тимчасову річну карту у Франції – карта постійного резидента Польщі («Хто може отримати Карту резидента ЄС в Польщі?», http://in-poland.com/karta-rezidenta-es/)
При пошуках роботи в ЄС вам не варто забувати, що дозвіл на перебування довготермінового резидента ЄС може бути анульовано в наступних випадках: його отримання настало неправомірно; іноземець становить дійсну і серйозну загрозу безпеці та громадському порядку. У цьому випадку виноситься постанова про випровадження іноземця з Франції (але є ряд і чималий законодавчих обмежень); іноземець покинув територію Франції на термін більш як 6 років; іноземець покинув територію ЄС на термін більше ніж 3 років; іноземець отримав на території іншої держави ЄС дозвіл на перебування довготермінового резидента ЄС (« Vous demandez le renouvellement de votre carte de résident », http://accueil-etrangers.gouv.fr/).
Хоча іноземці з ВНП бідніших країн ЄС наївно вважають, що вільне і легальне переміщення робочої сили стосується і їх, реальність набагато складніше.

Автор :Marcel Lacheppe
Переклад з росiйськоi Yana Gubina

850_400_

Фiнансовi наслiдки « обержамо »- certificat d’hébergement

З економічних та адміністративних причин в діаспорі розвинута система “пiдселення». Дуже добра система, щоб мати адресу у Францiї. Але, судячи по запитаннях у групах на Фейсбуцi, люди почали стикатися з економічними наслідками з боку французької адміністрації.
Мета статті – дати новим мігрантам базові знання щодо можливого впливу системи “пiдселення” на ваш сімейний бюджет. 

Що таке безкоштовне підселення?

Безкоштовним називають підселення в якому людина не платить за право користуватися житлом. Однак, вона може оплачувати частково послуги, такі, якими є, наприклад, оплата води чи електрики. Брати на безкоштовне підселення може, як власник житла, так і людина, яка його винаймає.
Варто зазначити, що у випадку безкоштовного підселення контракт винайму не укладається. Найчастіше це усна домовленість між господарем і його квартирантом, які визначають самі умови проживання. Господар може розірвати домовленість в будь-який момент.
Наша порада :
Рекомендуємо підписати « контракт про надання послуг », який описує умови безкоштовного підселення. Таким чином, власник зможе довести податковій службі, що не отримує доходів з даного помешкання.

Як заявити про дану ситуацію адмінустановам ?
Достатньо буде заповнити довідку про безкоштовне підселення. Безліч зразків такої довідки можна завантажити в інтернеті. Вона має бути написана і підписана власником житла і свідчитиме про те, що людина дійсно проживає у нього. До цієї довідки обов’язково потрібна копія документу, що підтверджує особу власника.
Саме ця довідка являється довідкою з місця проживання, яку можна буде представляти різним адмінустановам чи асоціаціям. (« Як правильно заповнити “Attestation d’hébergement”, http://paris-ua.com/directory/vazhlivo/yak-pravilno-zapovniti-attestation-d-hebergement/)

Податки
Важливо пам’ятати, що доходи осіб підселених безкоштовно мають бути декларовані в декларації про доходи для того, щоб вирахувати податок на житло(taxe d’habitation) даного помешкання. Якщо людина проживає сама без оплати житла, вона повинна все ж таки оплатити податок на житло (часто його називають « місцевий податок »). Власник помешкання має право зменшити свої оподатковані доходи на суму, що відповідає сумі, яку він міг би отримати в випадку здачі житла, наприклад своїм малозабезпеченим батькам.

Вплив на податкову ситуацію власника житла.

Те, що власник житла безкоштовно підселяє когось до свого житла має певні вплив і наслідки на його податкову ситуацію. В деяких випадках, сума його податку на доходи чи на житло може змінитися

а. Втрата коефіцієнту і збільшення податку на доходи
Батько чи мати, які виховують самі дітей втрачають частку у вираховуванні сімейного коефіцієнту, таким чином збільшуючи суму її чи його податку на доходи

б. Збільшення податку на житло(taxe d’habitation )
Обрахунок базового податку на житло здійснюється відповідно до фіксованої ціни на метр квадратний житла, віднімаючи деякі знижки, і все це згідно досить складної системи правил. Якщо власник отримує невеликі доходи, то може втратити всі або деякі зі знижок. У 2018 році сума цього податку буде зменшена на 30% для людей, які проживають у Франції, у 2019 на 65% і повністю в 2020 році. Французький Уряд обіцяє скасовувати повністю податок на житло для 80 відсотків французів. На сайті impots.gouv.fr можна знайти спеціальний симулятор, який дозволяє перевірити чи конкретно ваш податок на житло буде скасовано. Потрібно тільки вказати ваші оподатковані доходи, кількість часток (які присвоюються податковою службою відповідно до вашої сімейної ситуації) і суму податку на житло. Ви зможете побачити чи ваш податок буде зменшений у 2018-2019 роках і на скільки. У випадку спільного проживання (чужих людей) до уваги братимуться доходи всіх мешканців, навіть якщо декларація податку про доходи видається на ім’я одного з них.

 Збір на засоби масової інформації.
Збір, який найчастіше називають « податок на телебачення» – це податок, який фінансує державні канали телебачення. Його тариф є незмінним: 139 євро у 2018 році у материковій Франції й 89 євро в Заморських департаментах. Такий збір оплачується людиною, яка платить податок на житло. Увага люди, які не мають телевізора вдома мають поставити галочку у відповідному місці декларації та тим самим стають звільнені від оплати збору. Якщо ж ви не маєте телевізора, а податок вам все ж нарахували, ви можете звернутись у вашу податкову інспекцію та заповнивши відповідний формуляр, анулювати його. Людина, яка проживає у когось, також має поставити таку галочку, щоб власнику квартири не довелося платити за неї. Кожна сім’я платить такий збір разово, незважаючи на кількість телевізорів у житлі, ні на кількість сімей в одному помешканні.

Державна допомога
Безкоштовне підселення несе за собою деякі наслідки для людей, які отримують державні допомоги, в даному випадку розрахунок і отримання допомоги на житло. Людина, яка користується житлом безкоштовно не має права на допомогу на житло. До того ж, якщо таке проживання триває понад 6 місяців, її доходи мають бути задекларовані для того, щоб бути врахованими в розрахунку допомог, які отримує власник житла.
Отже, безкоштовне підселення впливає на отримання допомоги на житло. Ця ситуація впливає на ситуацію обох: того, хто проживає, як і того хто дозволяє проживати, і це потрібно враховувати, якщо ви збираєтеся користуватися таким видом проживання.
Переклад з французьскоi мови Myroslava Dolgushyn

hlm-plafond_ressources-2018

Як прискорити отримання соціального житла

У квартирній черзі в Парижі – більше, ніж 120 000 осіб. У 2017-му році 4000 осіб отримали соціальне житло від префектури, 3000 – від паризької мерії або районних мерій, 4000 – з програми “1% patronal” через свого роботодавця. В паризькому регіоні (Париж) тривалим вважають очікування близько 6-ти років для Т1, 9 років для Т2/Т3 і 10 років – для >Т3 (одно-дво-, трикімнатна і т.ін.) Але вже в 77-му департаменті (Seine-et-Marne) – це 3 роки, і шансів отримати набагато більше, особливо в 5-й зоні паризького регіону.

Які  легальні механізми прискорення просування у квартирній черзі?

Для будь-якої людини, яка перебуває в скрутному становищі, існують термінові варіанти та альтернативні можливості отримання житла. Вибір установи, до якої слід звернутися, та список необхідних документів залежать від багатьох критеріїв: наявність непридатного житла або його цілковита відсутність, наявність чи відсутність доходу, роботи, сім’ї й таке інше. Отримати додаткову інформацію можна в Комунальному центрі соціальної допомоги (Centre communal d’action sociale – CCAS), якщо у вас немає родини, в Будинку солідарності та адаптації департаменту (Maison départementale de la solidarité et de l’insertion – MDSI), якщо у вас є родина, або в різних асоціаціях.

У випадку нагальної потреби можна отримати притулок в готелі, зателефонувавши за номером 115. Якщо ви звернулися до Об’єднаної служби прийому та інтеграції (Service intégré d’accueil et d’orientation – SIAO), вас скерують до соціально – адміністративного працівника, з допомогою якого ви зможете отримати місце в Центрі притулку і соціальної адаптації (Centres d’hébergement et de réinsertion sociale – CHRS), Сімейному пансіоні (Maisons relais), право на грошову допомогу на тимчасове житло (Allocation logement temporaire – ALT).

Зверніться до асоціацій, які надають допомогу в пошуку житла, і дізнайтеся адреси Центрів тимчасового надання притулку (Centres provisoires d’hébergement – CPH) у Франції. Хоч місць для всіх у них не вистачає, ви можете отримати право пріоритетності за умови, що соціальний працівник вашого регіону включить вас до групи ризику (за станом здоров’я, за сімейними обставинами або за відсутністю доходів тощо). У CPH термін перебування складає 9 місяців з можливістю продовження на 3 місяці за умови надання відповідних аргументів щодо необхідності вашого перебування у даному центрі. Префектури, мерії, департаменти та інші установи мають резервні місця в житловому фонді соціального житла (HLM) для пріоритетного контингенту (contingent prioritaire).

Якщо ви працюєте, ви можете жити в Апарт-готелі соціального призначення (Résidence hôtelière à vocation sociale – RHVS), у Гуртожитку для робітників-мігрантів (Foyers de travailleurs migrants), у Молодіжному гуртожитку для тих що працюють (Foyers de jeunes travailleurs – FJT) – реєстрація проводиться через інтернет.
Інші варіанти: соціальний гуртожиток АДОМА (ADOMA) – реєстрація проводиться через інтернет, Житло та гуманізм (Habitat et humanisme) – об’єднання асоціацій, житлових приміщень і служб, соціальні гуртожитки (résidences sociales), Агентства нерухомості соціального призначення (Agences immobilières à vocation sociale), сімейні пансіони, суборенда у приватних осіб. Деякі асоціації, як Welcome й Singa, пропонують тимчасовий притулок у сім’ях.

У великих містах, а особливо в Парижі в реальності ви маєте тільки один шлях прискорити надання житла – отримати статус “пріоритетної особи” в рамках закону ДАЛО (DALO). Раджу вам не ігнорувати його, якщо ви підходите під його критерії.

Право на достойне житло (DALO)

За законом №°2007-290 від 5 березня 2007 року держава зобов’язана надати всім «право на окреме і достойне житло».
« Droit au logement opposable (DALO) : faire valoir son droit à un logement », https://www.service-public.fr/particuliers/vosdroits/F18005
Ви можете звернутися у посередницьку комісію департаменту, яка складає список пріоритетних осіб і відправляє його префекту для складання плану дій департаменту з надання житла малозабезпеченим особам (Plan départemental d’action pour le logement des personnes défavorisées – PDALPD).

Зазвичай у вашій довідці з реєстраційним номером про запис до квартирної черги на другій сторінці є інформація про DALO й адреса комісії вашого департаменту.
Приводом для звернення до комісії можуть бути наступні ситуації: загроза виселення без можливості знайти житло; перебування у квартирній черзі “ненормально” довго (цей термін різний для кожного департаменту); проживання у різних тимчасових структурах соціального характеру більше, ніж 6 місяців (або тимчасове проживання в соціальному гуртожитку більше, ніж 18 місяців); проживання в непридатних умовах (за санітарними нормами або за нормами громадської безпеки – так званий “небезпечний квартал”); проживання у перенаселеному житлі, яке не відповідає нормам житлового кодексу за наявності хоча б однієї неповнолітньої дитини, інваліда, або якщо ви самі є інвалідом; бути без житла (притулок у третіх осіб або бути юридично бездомним – sans domicile).

Для подачі досьє у комісію треба заповнити формуляр cerfa n°15036*01 (Cerfa – Центр реєстрації та перевірки адміністративних бланків). Цей формуляр легко звантажити з інтернету і роздрукувати. Його треба доповнити копіями документів, які вказані у пояснювальній записці до формуляра. Потім відправити його поштою. Після цього ви отримуєте підтвердження від префектури про реєстрацію вашого досьє. Розгляд потребує 6 місяців у паризькому регіоні, 3 місяці – в інших регіонах. Якщо комісія присвоїла вам статус “пріоритетної особи” на отримання соціального житла, префект має запропонувати вам житло протягом 6-ти місяців у паризькому регіоні й 3-х місяців – на решті території Франції. Але це – в теорії. Насправді у паризькому регіоні цих термінів практично ніколи не дотримуються. Тому після 6-ти місяців має починатися наступний етап, про який поговоримо далі.
До речі: найбільш ефективна стратегія – відправити 20-30 досьє до різних департаментів, а потім звертатися до комісій DALO у кожному з них по черзі.
« Guide pour remplir un dossier DALO ou DAHO », http://www.drihl.ile-de-france.developpement-durable.gouv.fr/guide-pour-remplir-un-dossier-dalo-ou-daho-r382.html

Згідно з DALO ви також можете звернутися через адвоката до Адміністративного суду та подати позов про захист фундаментальних прав (introduire une requête en référé-liberté) – суд зобов’яже префектуру терміново надати вам житло.

Я особисто знаю два випадки, коли пріоритетність допомогла мігрантам отримати соціальне житло у Парижі. В першому випадку подружжя орендувало велику квартиру, але на дорослу доньку. А себе оформили за certificat d’hébergement, що дозволило підпасти під критерії пріоритетності. З часом вони посилили тиск на житловий відділ районної мерії через те, що донька виганяє їх з квартири. Вони отримали двокімнатну квартиру на двох за оплатою 500 євро на місяць.

Другий випадок я знаю набагато краще, оскільки сам мотивував людину і допомагав на останніх етапах процесу. Мій приятель у Парижі, який тривалий час живе на RSA та в неофіційних (без контракту) підселеннях, вирішив у 2010-му році стати офіційним безхатченком. Він пішов до асоціації та попросив там соціальну поштову адресу – domiciliation administrative. У 2012-му він дізнався, що за своїм статусом безхатченка має право звернутися до комісії DALO, яка в березні 2013-го визнала його пріоритетною особою та “грізно” запропонувала префекту надати йому житло протягом 6-ти місяців. Приятель ілюзій з цього приводу не мав і за моєю порадою попросив безкоштовну юридичну допомогу. 8 місяців потому, у вересні 2013-го, він подав позов до адміністративного суду – “requête introductive d’instance afin d’injonction au préfet d’attribuer un logement”. Схвальне рішення було винесене у січні 2014-го року. У жовтні 2014-го він подає позов про компенсацію – “recours indemnitaire pour défaut d’exécution d’une décision administrative”. Отримує позитивне рішення про компенсацію в розмірі 1000 євро у листопаді 2015-го (грошей так і не виплатили). Весь 2016-ий рік він не мав ніяких новин, і лише у травні 2017-го його запросила на зустріч соцпрацівник Soliha (Solidaire pour l’habitat), аби повідомити, що нарешті дійшла черга до його досьє, і що префектура вповноважила цю структуру зайнятися пошуком соціального житла. За словами соцпрацівника, його досьє чекало не надто й довго, бо вона отримала на розгляд досьє ще за 2011-й рік (а не за 2013-й, як у приятеля). Соцпрацівник нічого особливо не обіцяла, говорила про гуртожиток. Подавала його досьє у міста 5-ї зони (Cergy та Poissy), де його кандидатура не пройшла. Тому до запрошення на огляд однокімнатної квартири у Парижі приятель поставився без особливого ентузіазму. Як не дивно, але він отримав її в серпні, заселився в кінці вересня. Тобто приятелю знадобилось 5 років після рішення комісії, аби отримати житло. Однокімнатна квартира на 30 квадратів і місячною платнею в 410 євро (сума включає всі комунальні платежі, крім електроенергії). Квартирна субсидія – 310 євро.

Слід зазначити, що мій приятель хоче перевезти своїх літніх батьків до паризького регіону. Заявка подана два роки тому у 77-му департаменті, у місті Повен. У цьому департаменті навіть без статусу пріоритетності їм вже пропонували маленьку трикімнатну “хрущовку”, два рази за час перебування в черзі. Але батьки поки що
“крутять носом”. В їхньому містечку за 42 квадрати та три кімнати вони платять 260 євро на місяць та мають гараж. А тут їм пропонували ту саму квадратуру за 500-600 євро та без гаража. Тобто, поки що вони відмовилися від запропонованих варіантів і чекають на більш цікаві пропозиції. Чи дочекаються? Поки що не знаю.
Запорука успіху – наполегливість та терпіння! Вчиться грамотно користатися своїми правами. Щасти вам!

Для ознайомлення:
« Як отримати соціальне житло », http://paris-ua.com/yak-otrimati-sotsialne-zhitlo/

Автор :Marcel Lacheppe
Переклад з російської : Iryna Korotkova

 

 

страхування

Поліс без проблем: як правильно застрахувати своє житло

 

В Україні практика страхування житла ще не отримала того поширення, яке вона має у Франції. Ще зовсім недавно будь-яка форма страхування розглядалась українцями як щось непотрібне, і поліс купувався тільки примусово.

Французька держава змусила населення активно користуватися страховими механізмами за допомогою закону від 6 липня 1989, що регулює питання оренди квартир. І виявляється, що життя в такому випадку стає трохи дорожчим, але набагато простішим. Стаття 7 закону зобов’язує квартиронаймача показати страховий поліс при заселенні. Щороку підтвердження наявності страхового поліса треба надсилати власнику квартири. При відсутності страхового поліса власник має право розірвати договір оренди і виселити мешканців через суд.

Для французів тепер страхувати себе і своє рухоме і нерухоме майно від усіляких ризиків настільки природно, що вони роблять це, не замислюючись. Це знімає зайву стурбованість і допомагає цивілізовано вирішувати багато конфліктних ситуацій. Мета даної статті – дати базові знання новим мігрантам, особливо тим, хто погано володіє французькою, зі страхування житла. Питання страхування вілл за 3 млн. євро на Лазурному березі, різні страховки, пов’язані з купівлею квартир в кредит, а також страхування власниками квартир, призначених для здачі в оренду, не розглядатимуться. Ви завжди можете звернутися до професіоналів (є навіть російськомовні та україномовні) і отримати детальнішу інформацію..

Український бутік у Франції

Крок 1. Вибір типу страхування

Все, від чого можна захистити квартиру або будинок, називається ризиками. Базовий набір ризиків – це пожежа, затоплення, вибух газу, стихійні лиха. Страховку, в яку включені всі ці категорії, називають базовим мінімальним пакетом. Вона передбачає також і цивільну відповідальність (responsabilité civile) перед сусідами. Її часто беруть студенти або люди з невеликими доходами, щоб виконати мінімальні вимоги закону до страховок.

При оформленні поліса на житло стандартно виділяють наступні категорії, між якими розподіляється загальна сума страховки:

  1. Елементи конструкції квартири – це стіни, перекриття, балкони і лоджії, вікна, двері.
  2. Інженерні комунікації – системи опалення, електро- та водопостачання, сантехніка.
  3. Внутрішнє оформлення або, простіше кажучи, ремонт – покриття підлоги, шпалери, елементи декору.
  4. Меблі і побутова техніка.

 

На французькому страховому ринку домінують пакетні пропозиції зі страхування майна. У цьому випадку вибір у власника квартири не такий вже й великий. Ми радимо звернути увагу лише на ті пункти в контракті, які стосуються настання страхових випадків, тобто що саме в квартирі буде застраховано, а що страхуванню не підлягає. Диявол ховається в деталях – часто різні компанії вводять власні винятки з загальних правил і беруть на себе зобов’язання по страхуванню, наприклад, від ризику затоплення, але з застереженнями. Особливу увагу слід приділити переліку винятків.

Дуже корисним для повсякденного життя є страхування цивільної відповідальності. Це – обов’язкова частина всіх страховок (житла, авто-, мото-, професійних страховок), її не можна не брати.

Наведу конкретний приклад для кращого розуміння. Прийшли ви з чоловіком в гості до знайомих. І ваш коханий чоловік, випивши трохи зайвого, бере чужий планшет чи фотоапарат за 300 євро і впускає його на підлогу або ненавмисне ламає хазяйські окуляри за 300 євро, або ваша дитина б’є дорогу хазяйську вазу. А ви просите пробачення і обіцяєте заплатити за допомогою страховки. Ви і хазяйка повідомляєте в свої страхові компанії про настання страхового випадку. Ваша страхова звертається в страхову особи, яка зазнала збитку. Пишуться заяви, пред’являються касові чеки на покупку. Через пару місяців ваша страхова платить вартість збитків, за вирахуванням франшизи і з корекцією на коефіцієнт зношеності.

Щоб уникнути вирахування за «зношеність», ви можете зробити свіжий український рахунок на покупку (менше року). Улюблений трюк страхових компаній в такому випадку – вимагати від вас квитанцію про сплату ПДВ при ввезенні до Франції. Грамотна відповідь з вашого боку: ви маєте право ввезти на митну територію Євросоюзу речі без сплати ПДВ на суму 430 євро авіа- або морським транспортом або на 300 євро – наземним транспортом. Квитків від вас ніхто не вимагатиме. До речі, не потрібно сплачувати ПДВ при покупці через інтернет на  суму до 150 євро. Зверніть увагу – страховка поширюється на подружжя (офіційних співмешканців- PACS, concubinage) і дітей до 25 років, якщо вони досі перебувають утриманні (на податковій декларації) батьків. Це важливо з точки зору цивільної відповідальності або при отриманні медичної допомоги за кордоном.

У страховках на житло зазвичай присутня медична допомога при поїздках до 3 місяців за межі Франції. У легальних жителів є 3-4 таких страховки (банківські кредитні картки, банківські страховки). А ось для нелегалів допомога за такими страховками, наприклад, при поїздках в Україну, може дуже стати в нагоді. (Як скористатися такою допомогою, читайте тут: «Як «французу» хворіти в Україні», http://paris-ua.com/directory/vazhlivo/yak-frantsuzu-hvoriti-v-ukrayini/).

У разі настання страхового випадку, якщо, наприклад, сусіди затопили вас настільки, що в квартирі жити неможливо, страхова оплачує проживання в готелі до відновлення квартири. Так само ви можете відмовитися від ремонтних робіт певної будівельної фірми запропонованої страховиком і вимагати від страхової компанії суму на відновлення. Вона, звичайно, буде відрізнятися від тієї, яку заплатили б фірмі, десь в два рази меньше.

Крок 2. Вибір додаткових опцій

У страховому договорі можна прописати факультативні опції.

Відшкодування збитків в разі крадіжки чи вандалізму (vol et vandalisme) – в страховках ця опція не входить в стандартний пакет. У Паризькому регіоні це – дуже необхідна річ. Потрібно звернути особливу увагу на умови відшкодування в разі настання цього страхового випадку. Так, деякі страхові не визнають «тихі» крадіжки, і я особисто знаю  двох людей, яким довелося зламувати свої вхідні двері, щоб залишилися сліди проникнення в квартиру. Вимагають також броньовані двері або посилені замки, закриття вікон віконницями, якщо їдете більше, ніж на добу. У разі крадіжки чи вандалізму необхідно зробити відповідну заяву в поліцію протягом 24-48 годин, а найголовніше – в свою страхову, аби потім не причепилися, що ви не виконали умову нарахування страхової виплати. Також варто пам’ятати, що відшкодування рідко виплачується швидко. Іноді страховики навмисне затримують його, щоб перевірити обставини справи і переконатися у відсутності шахрайства.

Я вам порадив би брати також опцію «юридичного захисту». Це не панацея, але в умовах невисокої юридичної грамотності мати безкоштовні поради юриста (хоча б на рівні консультацій по телефону) і певні суми на адвоката при судових суперечках дуже корисно. Зазвичай, ця гарантія коштує недорого в прив’язці до страховки на житло. Про це можна прочитати тут: «Що таке юридична страховка и навіщо вона потрібна»,  https://paris-ua.com/shho-take-yuridichna-strahovka-i-navishho-vona-potribna/).

У разі настання страхового випадку страхові виплати коригуються на коефіцієнт зношеності. У кожного страховика своя власна таблиця. Наприклад, у MMA вартість відшкодування щороку знижується на 10% . Порахуйте, скільки ви втрачаєте за 5 років. Але опція «відшкодування вартості нового <об’єкту страхування>» збільшує вартість страховки на 20-45%, і діє вона тільки перші 3-5 років (деякі страхові пропонують можливість продовження до 10 років). Для мене особисто ця гарантія не має особливої привабливаості.

Додаткова опція «les objets de valeur» – картини, дорогі вази, дорогоцінності – там не все так просто, у кожної компанії свої тонкощі і вимоги. Цю опцію я так само не вважаю цікавою.

Можна включити додаткові ризики: бій скла і дзеркал, забруднення земельної ділянки, коливання напруги в електромережі. Також можна прописати в контракті відшкодування додаткових витрат, наприклад, на екстрене повернення додому з-за кордону, розшук цінних речей, прибирання приміщення, відновлення документів, ключів і замків.

Крок 3. Вибір страховика

Страхових компаній, їх агентів та брокерів у Франції багато. Є страхові фірми – брокери, які працюють винятково в інтернеті,  страхують також майже всі банки. Ледачі можуть це зробити по телефону або, не відходячи від інтернету. Можна зайти на сайт страхової компанії, заповнити стандартні питання, оплатити картою і відразу отримати поліс.

В принципі, всі офіційно зареєстровані страхові компанії надійні, різниця тільки в наборі послуг і ціні .

Окрім банків та інтернету є ще дві можливості: безпосередньо в офісі страхової компанії або ж у куртье – страхового брокера, який працює з декількома компаніями, що дає можливість вибрати найбільш вигідний варіант. Для нових мігрантів я б порадив звернутися до брокерів (courtier), в інтернеті є навіть російськомовні (наприклад, страховий брокер – assufico.com, де в офісі є україно- та російськомовний працівник). Для іноземців, які погано розмовляють французькою, варіант звернення до страхового брокера, хоч як не дивно, найбільш вигідний: саме брокер може підібрати оптимальний варіант в кожному окремому випадку. Адже в страхуванні є свої тонкощі, про які знає далеко не кожен, особливо недавно приїхавши до Франції.

Пошуковики по страховках (Que choisir- https://www.quechoisir.org/comparateur-assurance-habitation-n44712/, Assurland, Kelassur, Hyperassur, Lelynx.fr) менш цікаві, ніж по автомобілях. Їх треба використовувати, але вони не пропонують найдешевші варіанти.

Зазвичай я роблю порівняльну таблицю за принципом зменшення річного внеску. Перша колонка – це страхова фірма, друга – річний внесок (cotisation annuelle). Річні ціни простіше порівнювати, і часто річна сума виявляється на пару відсотків меншою в порівнянні з місячними внесками. Крім того, часто фірми додають до річного внеску плату за оформлення полісу (frais d’entrée), які треба вміти вчасно помічати і додавати до річного внеску.

Наступна колонка – це генеральна франшиза (франшиза – частина суми, що не оплачується страховою компанією при настанні страхового випадку).

Я перевіряю наявність мінімального пакету опцій (затоплення сусідів і т.д.), відзначаю наявність в пакетах опцій відшкодувань збитків від крадіжок і юридичної допомоги та роблю колонку по загальній вартості вашого рухомого майна (capital mobilier) – меблі, побутова техніка, електроніка, предмети декору.

Дуже часто мінімальна ціна рухомого майна вираховується за площею квартири, і мені не вдається ставити мінімальні 5000 для трикімнатної квартири батьків. Mаксимальна – в залежності від страхової компанії, оскільки кожна має власні максимальні значення. Звичайно, клієнт може вибирати із запропонованого переліку вартість, яка його влаштовує. Внутрішнє оформлення квартири, сантехніка і покриття підлоги в договорі не вказуються. Так само не вказується тип системи опалення. Ми стикалися тільки з зазначенням сонячних панелей в договорі страхування.

Я вам раджу не завищувати вартість рухомого майна і брати мінімум. По-перше, цю суму ви зможете повністю отримати тільки в разі цілковитої пожежі, коли все вигорить до невпізнання. В усіх інших випадках будуть вимагати касові чеки на покупки і коригувати вартість на коефіцієнт зношеності. До речі, саме тому я вам наполегливо раджу не тільки зберігати всі касові чеки на покупки, але й сканувати їх. По-перше, папір горить або псується. По-друге, касові чеки не призначені для тривалого зберігання,  фарба на них швидко тьмяніє. По-третє, в Євросоюзі діє торговельна гарантія на 2 роки на речі, які купуються в торговельній мережі.

Для оптимальної компенсації збитку власник зобов’язаний подати в страхову компанію максимум інформації щодо вартості майна: касові і гарантійні чеки на дорогі покупки, рахунки за ремонт, акти експертизи майна, інші незаперечні докази. Якщо перелічені документи відсутні, доказом можуть бути фотографії або письмові свідчення очевидців. Якщо у вас не буде підтверджувальних документів, то страховики намагатимуться порахувати заподіяну шкоду за мінімальними показниками і з урахуванням зношеності.

До речі, в опції “затоплення сусідів” бажано мати оплату пошуку джерела протікання. Перевірте, чи входять в страховку житла гараж і підвал.

На основі цієї інформації я визначаю 5-6 “призерів” і починаю уважніше аналізувати суми страхових внесків та уточнювати у страхових агентів додаткові моменти.

 

Крок 4. Що впливає на вартість страховки? Що скільки коштує?

Вартість страхового поліса зумовлює цілий ряд факторів. В першу чергу, це ризики, які вибирає страхувальник. По-друге, категорії, за якими нараховується страховий внесок: адреса, рік будівництва споруди, будинок чи квартира, кількість основних кімнат, поверх (нижній і верхній коштуватимуть трохи дорожче), наявність додаткових приміщень (гараж, сарай і т. д.), матеріал, з якого зведена будівля (дерев’яний будинок обійдеться дорожче). Насамкінець, майно, яке страхується разом з нерухомістю.

Підрахунок вартості страхування вашої оселі враховує такі фактори:

  • власник ви чи орендар: контракт з власником передбачає більш широкий спектр ризиків, тому він буде дорожчим, ніж контракт з орендарем. Якщо власник живе в квартирі сам, то для нього страхування буде трохи дешевшим, ніж сума за полісами «власник, що не проживає на власній площі» + «орендар»; страхування за одне житло у два полiса , але з рiзними ризиками);
  • оцінка вашого рухомого майна: чим його більше, тим дорожче коштує його страхування;
  • основне місце проживання чи неосновне: неосновне, як правило, пустує тривалий час, тому ризик крадіжок вищий. Тож застрахувати неосновне житло коштує трохи дорожче, ніж основне. Це трохи компенсується тим, що, як правило, вартість майна в заміських будинках менша, ніж в основному житловому приміщенні;
  • розташування нерухомості: ризики в міських зонах набагато вищі, ніж у сільській місцевості. Тому вартість страхування квартири в Парижі може перевищити вартість страхування цілого будинку в сільській місцевості;
  • площа і кількість кімнат прямо пропорційно впливають на вартість страхування;
  • наявність систем сигналізації та обмеженого доступу (наприклад, охорона).

Завдяки високій конкуренції і розвиненому ринку вартість послуг страхових компаній невисока. Щоб приблизно зрозуміти, скільки ж ви віддасте за страховку, можете скористатися одним з численних страхових калькуляторів, наявних в інтернеті (є російською, http://assufico.com/ru/kalkulyator-ceny-zhile/)

Минулої осені ще раз переконався, що треба не лінуватися і шукати дешевший тариф (раз на 2-3 роки). Я допомагав своєму знайомому в пошуку страховки для однокімнатної квартири в Парижі в 30 квадратів із мінімальною оцінкою рухомого майна (5000 євро). Ми зробили 49 варіантів підрахунку страхових внесків. При однакових вихідних даних найдорожчими для цієї квартири виявилися Gan – 208 євро, AGPM – 205 євро, Crédit agricole – 195 євро. Правда, в цих пакетах рухоме майно оцінене в 10 000 – 50 000 євро. Найдешевша – AG2R la Mondiale – 84 євро при найменшій, до речі, франшизі – 80 євро. Приятель вибрав поліс цієї фірми, але без франшизи, за 106 євро. Серед найдешевших варіантів були Eca assurance – 94 євро (франшиза 174 євро), AGPM – 101 євро (франшиза 125 євро), Matmut – 104 євро (франшиза 140 євро), Mutuelle de Poitiers – 115 євро (після знижки і з франшизою 168 євро), Crédit agricole – 117 євро (франшиза 150 євро).

Крок 5: отримання страхового поліса.

Український бутік у Франції

Договір страхування, як правило, складається з 2-х частин: обов’язкової, однакової для всіх, і добровільної. Страховий поліс зазвичай вам надсилають поштою за кілька днів після оформлення.

Правило вигідного страхування нерухомості – покупець полісу повинен сам виконувати взяті на себе зобов’язання. Це стосується дій власника нерухомості, якщо страховий випадок все ж настав. За умовами стандартного договору власник застрахованого житла не просто зобов’язаний повідомити страхову компанію про настання страхового випадку, а й має зробити це в наперед обумовлений термін. В разі настання страхового випадку відділи відшкодування люблять зволікати, знаючи, що в 80% клієнтів не доводять справу до кінця і опускають руки. Як вже зазначалося, слід пам’ятати, що відшкодування рідко виплачується швидко – компанії іноді навмисне затримують їх, аби перевірити обставини справи і переконатися у відсутності шахрайства.

Так чи інакше, якщо власник житла вважає, що страхова не в повному обсязі виконала свої зобов’язання перед ним, він завжди може подати до неї позов до суду, і суди в таких питаннях часто стають на бік споживачів. Втім, якщо страхова доведе, що позивач проігнорував умови договору, тоді він навряд чи зможе розраховувати на компенсацію в принципі.

Французькі страхові договори укладаються за принципом автоматичного продовження, і новий рахунок на сплату річного або місячних внесків вам мають надіслати за місяць до закінчення річного контракту. Це означає, що у Франції вам не доведеться щороку клопотатися, аби заново оформити поліс, це треба буде робити лише тоді, коли ви самі захочете змінити компанію. Після року ви маєте право розірвати контракт в будь-який момент, і нова страхова фірма сама займеться розірванням замість вас.

Ставайте грамотним клієнтом і вчіться правильно користуватися страховками!

 
Автор: Marcel Lacheppe

Переклад з росiйськоi  Mariia Ivanishak i Yana Gubina

Правила для нелегалів

Що потрібно знати, якщо ви в країні нелегально

     Значна кількість українців, у зв’язку з важким економічним становищем в Україні, засліплених високими цифрами заробітних плат і давніми традиціями їзди «на заробітки», відправились шукати “кращої долі” до Франції. «Безвіз» тільки прискорив цей процес. Приїхавши з їх точки зору «ненадовго» або плутаючи Францію з Польщею, не роблячи нічого, щоб зберегти докази свого перебування в країні, вони марно втрачають час, що надовго відсуває їх легалізацію на підставі трудової діяльності.

  Ось короткий виклад основних «рефлексів», які вам обов’язково знадобитися, навіть якщо ви не плануєте тут залишатися надовго:

 

 

  1. Почати відразу накопичувати будь-які підтвердження життя у Франції.

 

  1. Зареєструватися в податковій Франції і отримати податкові декларації (Податкова декларація в 2018, http://paris-ua.com/podatkova-deklaratsiya-v-2018/)

 

  1. Зробити собі AME – медичне страхування нелегалів.( Aide médicale de l’État (AME)

             http://paris-ua.com/directory/vazhlivo/aide-medicale-de-l-etat-ame/)

 

        4 Почати накопичувати свідчення своєї роботи у Франції, особливо чеки «Робота та послуги»

(chèque emploi-service).

 

          5  Відкрити банківський рахунок або хоча вкладний рахунок – Livret A.

(Як відкрити рахунок через Банк Франції. VADE MECUM, http://paris-ua.com/yak-vidkriti-rahunok-cherez-bank-frantsiyi-vade-mecum/ 

 

  1. Накопичувати докази утримання дітей та їх навчання у Франції.

 

Підтвердження вашого перебування у Франції згідно циркулярa Вальса

 

Докази вашого перебування в країні підтверджують вашу інтеграцію на підставі трудової діяльності або спільного сімейного життя. Такі докази повинні бути різноманітними. Найвагомішими є документи французької адміністрації. Що стосується спільного життя, то документи мають бути окремі на кожного з подружжя або, якщо на одного з них, то, принаймні, де буде фігурувати чоловік (рахунки, податкова декларація і т.ін.).

Відповідно до циркуляра Вальсу від 28 листопада 2012 року всі сліди вашого перебування в країні зібрані в три групи.

1 група – документи «визначеної цінності». Мова йде про документи французьких державних та офіційних установ (достатньо мати два документи за кожний рік): префектури, соціальних служб та охорони здоров’я, мерії, ясел, шкіл, судів, Aide Médicale d’Etat, URSSAF, ASSEDIC, а також поштові квитанції, податкові декларації (за умови, що сума більше нуля), рахунки за перебування в лікарні.

2 група – документи «доказової цінності». Мова йде про документи приватних організацій (в цьому випадку доказів необхідно більше): банківські виписки про рух коштів на рахунку , особливо отримання заробітної плати, бюлетені зарплатні, виписки накопичення пенсійних балів, річний рахунок транспортного абонемента, поштові отримання, рецептурні рахунки лікарів і фармацевтів, оригінали та ксерокопії тижневих та місячних проїзних міським транспортом, студентський квиток, квитанції оплати квартири (якщо надруковані, а не написані від руки), рахунки оплати електроенергії та страхового поліса на житло.

3 група – документи «обмеженої доказової цінності». Останні додаються до досьє, якщо немає в наявності більш вагомих та/або в достатній кількості. До цієї групи належать: отримані конверти з адресою нелегала, різні свідоцтва приватних осіб, фотографії, річні декларації агентств тимчасової роботи.

Циркуляр наполягає на певній гармонії документів, які повинні переконливо довести працівникам префектури ваше перебування в країні. Французькі свідоцтва про народження або відомість про  успішність краще пред’являти в оригіналі (отримати дуже легко).

 

Купуйте зручну коробку з відділами для зберігання документів в належному стані протягом довгих років. Нові мігранти часто змінюють квартири і часто втрачають документи. Намагайтесь паралельно сканувати всі документи, а цінні документи зберігати у надійних друзів, якщо ви змушені часто змінювати житло.

Зверніть увагу на Вашу адресу: бажано, щоб медична страховка, податкова декларація, рахунки були прив’язані до однієї адреси. Працівники префектур страшно не люблять нестабільність і множинність адрес. Краще тоді взяти соціальний адресу і все отримувати за вказаною адресою.

Ретельно перевіряйте точність інформації; особливо слідкуйте за правильним написанням вашого імені та прізвища – у Франції велика ймовірність перекручування іноземних прізвищ людьми, які можуть вважати це не важливим. Якщо є змога – виправляйте все відразу.

Якщо ви живете в шлюбі, а в контракті на оренду житла вписаний  один з подружжя, то потурбуйтеся про те, щоб другий з подружжя був вказаний в рахунках (електроенергія, газ, вода, телефон, Інтернет, страховка на квартиру, шкільна їдальня), а також в листах зі школи, в банківських рахунках (за можливості), в якості свідоцтва спільного життя і  перебування у Франції. Дуже часто в документах фігурує чоловік і, як наслідок, дружини нерідко не вистачає документів – доказів.

Щороку не забувайте брати рахунок річної оплати міського транспорту, що є підтвердженням безперервного перебування людини в країні.

І нарешті, пам’ятайте, що головними завжди будуть документи першої групи, видані французькою адміністрацією, офіційними установами тощо, тому збирайте їх особливо ретельно.

Автор Marcel Lacheppe

Переклад з росiйськоi Kateina Marteau Muraviova

соціальне житло 2

Як отримати соціальне житло

Іноземці, які легально проживають на території Франції (навіть ті, які вже отримали першу річну карту) мають ті ж самі права на житло, що і французи.
Отримання соціального житла (HLM – habitation à loyer modéré – житло за помірну платню) займає багато часу, а приватне житло залишається недоступним, попри різноманітні допомоги та пільги.
У великих містах Франції приватне житло коштує дорого і його важко знайти. Власники житла та агентства нерухомості вимагають гарантій: наявність безтермінового трудового договору, високих доходів, гарантійних зобов’язань. Також, ви можете зіткнутись з дискримінацією та недовірою.

Я б сказав, що досьє HLM варто подати усім, про всяк випадок, і не забувати щороку його поновлювати – досьє, які мають витримку у декілька років мають більше шансів на схвалення. Завантажити досьє або відправити його поштою – нічого не вартує (тільки вартість поштової марки), а “соломка”, підстелена на всяк випадок, буде.

Не втрачайте часу: відразу ж після отримання посвідки на проживання, станьте на чергу на соціальне житло, заповнивши формуляр Cerfa (Центр реєстрації та перевірки адміністративних бланків) 14069*02 (формуляр запиту на соціальне житло: https://www.service-public.fr/particuliers/vosdroits/R149). Цей формуляр можна завантажити з Інтернету і роздрукувати. Для тих,що не товаришують з комп’ютером, ви можете піти у мерію або у комунальний центр і взяти формуляр.

Також, ви можете попросити допомоги соціального працівника комунального центру або асоціації (або у будь-якої іншої компетентної людини), щоб заповнити формуляр і підготувати досьє (необхідно добавити копії деяких документів: формуляр, копія посвідки на проживання, довідка про доходи (avis d’imposition/non-imposition, RSA, CAF, про заробітну платню і т.п.). Соціальне житло надається в залежності від рівня Ваших особистих доходів та доходів Вашої сім’ї, а також з урахуванням можливих надзвичайних обставин.

Досьє необхідно відправити/віднести в житловий відділ мерії або в організацію, яка займається розподілом HLM (список організацій можна взяти в мерії). В будь-якому випадку те, як ви подасте досьє не впливає на швидкість його проходження.

Якщо у Вас немає житла, зверніться в асоціацію або в комунальний центр соціальної підтримки CCAS з проханням надати Вам élection de domicile (місце проживання). Тому поштова адреса є вкрай необхідною для подальших дій. Перевіряйте свою пошту мінімум раз на тиждень. Варто мати на увазі, що час очікування у великих містах – місяць-два. А якщо дійсно нема де жити, то потрібно якнайшвидше паралельно оформляти досьє SIAO.

Можна швидше відправити формуляр на сайті Demande de logement social (запит на соціальне житло) (https://www.demande-logement- social.gouv.fr/), попередньо зареєструвавшись. Для цього необхідно мати електронну адресу, номер телефону і електронні копії необхідних для досьє документів. Коректувати досьє онлайн можна у будь-який момент.

Якось допомагав особисто деяким людям у заповненні досьє, і дізнався, що багато з них не мають і, навіть, не хочуть мати електронну пошту. Я вже мовчу про електронні копії документів. Люди, якщо ви не навчитесь хоча б мінімальним навичкам електронного документообігу, то ви не виживете у цій країні!

Окрім того, спілкування з адміністрацією через Інтернет проходить набагато швидше і дешевше (хоча, деякі соціальні працівники стверджують, що в їх департаментах швидше буде звичайною поштою). В такому випадку у вас буде все менш і менш можливостей “паперового варіанту” – бо країна посилено переходить на електронний зв’язок між адміністрацією і громадянами. Скоро для 70% всіх робочих місць будуть вимагати базові знання комп’ютерної грамотності.

В обидвох випадках: чи відправивши досьє звичайною поштою, чи електронною Ви отримаєте numéro unique départemental pour le logement social (єдиний департаментський номер для отримання соціального житла).

Дата першого запиту грає важливу роль, оскільки починаючи з цієї дати Ви отримуєте інші права: внесення у пріоритетний список, право на гідне житло (DALO). До речі, сама ефективна стратегія – відправити 20-30 досьє у різні департаменти, а потім запитувати комісії DALO по черзі в них.
Не соромтесь запитувати в орендодавців HLM про наявність вільних місць і не забувайте оновлювати ваше досьє (нові довідки про заробітну плату і будь-який інший важливий документ). Взагалі, важливо ознайомитись зі списком bailleurs sociaux (соціальний орендодавець) в конкретній комуні, з кількістю квартир, якими вони управляють, і почати обхід з тих, в кого є найбільше квартир. Більш того, можна прямо їм подати саме досьє. Список по комунах є доступним на сайті https://www.demande-logement- social.gouv.fr/.

У великих містах терміни отримання соціального житла дуже великі, тоді як в маленьких містах, передмістях та селах знайти соціальне житло можна швидше. Тому, будьте реалістами у виборі комун бажаного проживання. Наприклад, в Парижі очікують, без статусу пріоритетності, в середньому 6-10 років. Ви маєте більше шансів отримати житло в паризькому регіоні, наприклад в містах 4-5 паризьких зон. А от є міста: такі як Vichy, Privas, Chalons-en-Champagne і т.д., де 20% соціального житла пустує.

Якщо у вас спеціальність, яка є всюди потрібна, тоді простіше оселитися в таких містах, чим роками поневірятися в Парижі. До речі, як на сайті житлової політики, так і на сайтах мерій можна знайти інформацію про те, скільки людей стоїть на черзі та скільки квартир виділяється щороку.
Не забувайте щорічно оновлювати свій запит на житло HLM – за місяць до того, як пройде рік з дати подачі (вони присилають смс). В іншому випадку Вам прийдеться все починати заново.

Оновлення запиту через Інтернет буде швидше – всього декілька хвилин. Єдиний департаментський номер на отримання соціального житла дійсний тільки у Вашому департаменті. Якщо Ви переїжджаєте в інший департамент, то Вам необхідно зробити новий запит на отримання єдиного номера.
В паризькому регіоні єдиний номер є дійсним для всіх 8 департаментів провінції. Але те, що ви шукаєте житло у всіх департаментах потрібно вносити в досьє ВРУЧНУ – і це можна зробити на сайті в будь-який момент. Також можна вносити не всі департаменти, а тільки деякі.

Поза цим регіоном ви маєте право подавати запит на отримання житла одночасно у багатьох департаментах.

Нема змісту особисто нести досьє в житловий відділ, зворушливо заглядати у вічі адміністративних працівників або розповідати їм моторошні історії. Ще менш варто давати їм хабарі. Хоча б тому, що вони ніяк не можуть вплинути на швидкість проходження вашого досьє, принаймні у великих містах. Ви маєте тільки один легальний спосіб прискорити чергу – мати пріоритет в рамках закону DALO через комісію департаменту.

Запит розглядає commission d’attribution (комісія з надання житла), наприклад в Парижі комісія складається з 12 осіб і на кожну квартиру обов’язково подають 3 кандидатури (перша, зазвичай, пріоритетна). Ви можете прийняти її рішення, або відмовитись протягом 10 днів. Але враховуючи дефіцит житла у великих містах, радимо Вам не відмовлятись від HLM без вагомих на те причин (антисанітарні умови, ізоляція…).

Соціальне житло надається згідно з нормативами, визначеними законодавством. Тобто, якщо сім’я з 2-ма різностатевими дітьми має право на 3 спальні, то вам не запропонують менший варіант. Якщо ж ви САМОСТІЙНО вкажете в досьє, що згідні й на менший варіант, то це розширить критерії пошуку і, відповідно, прискорить процедуру пошуку.

Читав в паризькій пресі, що при наявності черги у 120 тис. охочих, 3500 осіб відмовились від пропонованих квартир. Серед причин відмов були не тільки посилання на дорожнечу квартплати, але, навіть, на відсутність окремої кімнати для улюбленої кішки. Я так розумію, що ті, що відмовились вже живуть в соціальній квартирі або настільки егоїстичні й малограмотні, що навіть не намагаються погуглити та почитати про важку житлову ситуацію і про свої шанси знову отримати пропозицію. Тільки за останні два місяці зіткнувся з відсутністю реалізму в бажаннях людей. Один українець з французьким паспортом попросив мене допомоги з подачею запиту і хотів отримати HLM вже через місяць (його виганяли з квартири) і тільки в Парижі. Другий, отримавши французьке громадянство, привіз маму, оформивши їй карту резидента. І, дарма що вона не має ніяких офіційних доходів, він хотів отримати для неї соціальну квартиру (мінімум 2 кімнати й тільки в Парижі). Спустіться на землю!

Відмовитись від запропонованого СЖ без втрати своєї черги можна 3 рази, при цьому причини повинні бути дуже вагомими. Тобто те, що вам не сподобався колір стін не може бути причиною відмови. АЛЕ!!! Якщо у вас є пріоритет і ви відмовляєтесь від запропонованого житла, то ви його втрачаєте і ПРИ ПЕРШІЙ ЖЕ ВІДМОВІ переходите у загальну чергу. Якщо ви відмовляєтесь від пріоритетної пропозиції після DF DALO, то це знищує DF DALO. Інші пріоритетні категорії залишаються пріоритетними. З другого боку це правда, що по DALO часто можуть підсунути всілякий неліквід (непотріб). Тому потрібно досить чітко вказувати свої потреби в досьє, до найменших подробиць. Якщо ви працюєте, і Ваш роботодавець платить внесок 1% logement (внесок “1% житла”), Ви маєте право на отримання житла певного типу. До речі, досить часто розпорядники СЖ за системою 1% виступають в ролі кредиторів при купівлі житла у власність (безвідсотковий кредит терміном на 20 років). В паризькому регіоні це самий перспективний шлях отримання соціального житла.
(Locataires : comment bénéficier du 1 % logement ?
http://www.dossierfamilial.com/immobilier/locataire/locataires-comment- beneficier-du- 1-
logement-56465).

Соціальне житло можна отримати декількома способами, і ці способи ПАРАЛЕЛЬНІ: можна подати одночасно досьє в різні інстанції та чекати одночасно відповіді або пропозиції від них.
Соціальне житло різне за ціною. Двокімнатна квартира може коштувати 250 євро (в старому будинку) і 1000 євро (в нових будинках з покращеним плануванням). Ціна, також, залежить від ваших особистих доходів і від дати заселення. Тому в маленьких містах приватний сектор може позмагатись з HLM.
До речі, при отриманні СЖ ви маєте право розраховувати на державну гарантію, що покращує якість вашого досьє перед орендодавцем. (LOCA-PASS, https://www.actionlogement.fr/la-garantie- loca-pass).
Якщо Ви працюєте за тимчасовим контрактом через агентство понад 600 годин, Ви можете скористатись програмою FASTT (дізнайтесь в агентстві, https://www.fastt.org/loue-un-logement?gclid=EAIaIQobChMI0ey8s4fn2QIVTDwbCh1KSgwJEAAYASABEgJj-PD_BwE).

Страховий поліс VISALE як гарантія-порука від держави для оренди житла для працівників приватного сектору, який можна оформити через інтернет (https://www.visale.fr), дозволить Вам отримати гарантію протягом 48 годин, яка є необхідна для власника житла або агентства нерухомості (https://www.actionlogement.fr/la-garantie- visale)
В залежності від Вашої ситуації CAF надає різноманітні допомоги на житло (APL, ASL…). Якщо ви проживаєте в HLM, орендодавець повинен відправити необхідні документи в CAF, і допомога буде нараховуватись починаючи з другого місяця орендної плати (бюрократична процедура триває зазвичай 1-2 місяці). При зовсім
сумному фінансовому стані FSL в MDS можуть самі оплачувати вашу орендну платню.

У кожному департаменті існує Солідарний фонд житла (FSL), який надає різноманітну допомогу (гарантія для власника або організації, яка розподіляє HLM, фінансова допомога, орендна плата за перший місяць, страхування житла…). FSL – назва групи диспозитивів, не організацій, причому в кожному департаменті ці диспозитиви дійсно ДУЖЕ РІЗНІ. Отримати їх можна в MDS i CAF. Для цього необхідно підготувати певний пакет документів (Quelles aides peut octroyer le fonds de solidarité pour le logement (FSL) ? https://www.service-public.fr/particuliers/vosdroits/F1334). До речі, FSL доступні не тільки тим, хто живе в HLM – але що саме і в які терміни можна отримати, потрібно дивитись по конкретних департаментах.

Соціальне житло стає вашим номінально: ви можете в ньому жити хоч до кінця ваших днів (в деяких випадках, навіть, передавати своїм дітям), але ви не маєте права його продати або здати в оренду третім особам. Будь-який ремонт, реконструкція, перебудова в СЖ повинні бути узгоджені з розпорядником цього СЖ. Самостійно ви не маєте права це робити. Для деяких ремонтних робіт розпорядник може виділити фінанси або оплатити вартість робіт. Або сам виконує деякі види ремонтних робіт.

Отримати соціальне житло за межами Парижу реально. Інформації в Інтернеті французької є задосить. Не стидайтеся просити допомоги соціального працівника. Щасти Вам!

Автор :Marcel Lacheppe

Переклад з російської :Svitlana Jolkevytch

Втрата ключів

Якщо ви втратили (у вас вкрали) ключі. З корисного.

Досить часто в групах запитують: де зробити ключ якомога дешевше?

Це правда, що у Франції ціни в різних місцях відрізняються. Ще більше клопоту, коли треба зламати замок через втрату ключа. Якщо в спокійній ситуації це вам обійдеться в 100 євро, то за терміновість робітники не соромляться заламувати ціну: рік тому одна моя знайома заплатила майстру 1200 євро за відкриття дверей о 23 годині. До речі, їй не вдалося відшкодувати ці гроші через страховку.

Якщо ви вважаєте, що потрібно виламувати замок, постарайтеся не поспішати, якщо є можливість. По-перше, рахунок виявиться нижче. По-друге, можливо у вас є страховки, що покриють хоча б частину витрат в рамках певної суми, можливо з вирахуванням франшизи. Тому треба подивитися чи немає опції «втрата ключів» у вашій страховці на житло.

Якщо не знаєте, зателефонуйте за строковим номеру страховки й дізнайтеся. Іноді страховка сама викликає майстра і його оплачує безпосередньо. Іноді вона тільки реєструє страховий випадок і дає вам дозвіл на виклик майстра і потім оплачує майстра. Вам треба точно дізнатися у свого страховика. Я, наприклад, бачу, що моя страховка на житло оплачує тільки візит майстра і зі смішною сумою в 77 євро (виготовлення ключів не відшкодовує). У мене правда є договір з компанією, що обслуговує будинок, де передбачено такий випадок в рамках контракту.

Але у мене є друга страховка – банківська страховка на кошти платежу. Якщо чесно, вони особливо не потрібні, але їх старанно продають власникам банківських рахунків. Там є цікава для нас опція «крадіжка / втрата ключів». У моєму випадку я свідомо плачу за страховку Allyatis plus в Поштовому банку (хоча основні рахунки у мене в інтернет банках). З цієї страховці у мене є 500 євро  на протязі страхового року на втрату документів або ключів. До речі, вона покриває також виготовлення ключів не тільки на квартиру, але і ключ від машини. Алгоритм дій дуже простий. Ви телефонуєте в страховку і повідомляєте про втрату ключа. Простіше сказати, що у вас вкрали. Диспетчер реєструє ваше досьє і відправляє в поліцію писати заяву про втрату / крадіжці. Без цієї заяви вам не відшкодують витрати.

Якщо є можливість (а поспішати вже нікуди не треба), прочитайте свій контракт. Іноді контракт вимагає  «втратити» також кошти . Найпростіше сказати про втрату банківських чеків (але в поліції вимагають дати їм номери). Страховка може (не завжди) вимагати документ, який засвідчує, що саме ви наймач квартири. Далі ви йдете і замовляєте ключі, оригінал рахунку відправляєте в страховку.

Мій знайомий підказав варіант для любителів підселення, коли власник дає мало ключів. Йому квартиранти замість двох повернули чотири ключі. Оскільки у них були діти, вони вирішили «втратити» ключ, про що повідомили в страховку. У майстерні вони замовили два ключі, але попросили майстра виписати рахунок за два ключі на один ключ. Так що пам’ятайте про страховки й вчіться ними користуватися.

Удачі вам!

Автор Marcel Lacheppe