ХОРОША, АЛЕ НЕ КРАЩА. У Франції діє одна з найдорожчих систем охорони здоров’я, вона існує шляхом стягнення близько 19% доходу з усіх, хто влаштувався на офіційну роботу, а також податків, які накладаються на тютюнові, алкогольні та фармацевтичні компанії. При цьому третина страхового внеску лягає на громадян і дві третини на роботодавців та забезпечує страховими полісами близько 9 з 10 французів.. Охорону здоров’я Франції визнають однією з кращих у світі, хоча в останні роки вона стрімко втрачає свої позиції, поступаючись у більшій частині азіатським і скандинавським країнам. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2000 році Франція очолювала світовий рейтинг. А вже у 2015-му вона замикала першу двадцятку. Але серед європейських країн французька медицина все-таки дотепер вважається однією зі зразкових.
В останні роки витрати Франції на охорону здоров’я перевищують 10% від ВВП. Лише кілька країн світу дозволяють собі більше: США, Швеція, Швейцарія та Німеччина (для розуміння, Україна зараз витрачає 2,5% від ВВП на охорону здоров’я, і це з урахуванням «небувалих вливань», які уряд здійснив у цьому році). Для французів ця сума давно стала обтяжливою. Коли грошей перестало вистачати на забезпечення якісного обслуговування пацієнтів, витрати на охорону здоров’я почали скорочувати. Це й стало причиною того, що Франція втратила свої лідируючі позиції у світовому рейтингу.
Державне страхування
Страховка, що покриває 100%-во витрати на лікування, виплачується лише при виникненні нещасного випадку, а також надається жінкам на пізніх термінах вагітності, інвалідам, хворим на діабет, астму, епілепсію і з онкологією, також бенефіціарам CMU, AME. Якщо людину кладуть в стаціонар, то близько 80% витрат першого місяця перебування в лікарні йому відшкодовує Національна лікарняна каса, решту ж суми пацієнт оплачує самостійно. Необхідність більш тривалого лікування дає право на безкоштовну госпіталізацію. Витрати на візити до лікарів, лабораторні дослідження і покупку ліків відшкодовуються не в повному обсязі. Компенсуються виплати наступним чином. Наприклад, при візиті в аптеку пацієнт платить повну вартість виписаного йому препарату, і протягом декількох днів або тижнів 75% від цієї суми повертається йому на рахунок.
Без додаткової страховки не обійтися
Оскільки обов’язкове медичне страхування покриває лише три чверті вартості медичних послуг, 93% французів змушені вдаватися до додаткового добровільного страхування, яке частково або повністю відшкодовує витрати і на ті процедури та послуги, які не охоплюються обов’язковим медичним страхуванням. Вартість добровільних страховок починається від 200 євро в рік, хороша обійдеться значно дорожче. Справедливості заради варто відзначити, що тягар додаткового страхування далеко не завжди лягає на самого працівника: багато солідні компанії беруть його на себе. На практиці більш ніж у половини працівників воно включається до соціального пакета.
АМБУЛАТОРНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА
Амбулаторну медичну допомогу французам надають сімейні лікарі (лікарі загальної практики). За даними Євростату, статистичного органу Євросоюзу, у 2013 році на 1 000 французів припадав 1 сімейний лікар.
Це кращий показник, ніж, наприклад, у Великій Британії та Бельгії. Сімейні лікарі оглядають пацієнта, приймають рішення про його подальше лікування і виписують рецепти. У разі необхідності його відправляють на дослідження в лікарню або до лікаря вузької спеціалізації.
Французи самостійно вибирають собі сімейного лікаря, але вони повинні у нього обов’язково зареєструватися (це необхідно для отримання грошової компенсації). Держава повертає 75% витрат на лікування та консультацію сімейного лікаря (більшість французьких лікарів підписали контракти з «Securite social» на надання послуг з певними тарифами).
Для відвідування гінеколога, педіатра та офтальмолога направлення від сімейного лікаря не потрібно. Крім того, без попередньої консультації французи у віці до 26 років можуть відвідати психіатра.
Потрапивши, нарешті, до потрібного лікаря, розраховувати на довгу і сердечну бесіду з ним про свої болячки навряд чи вийде, адже заробітна плата доктора безпосередньо залежить від кількості відвідувань. Згідно з новою медичною угодою, якою сьогодні охоплено майже 100% фахівців, при дотриманні деяких умов щодо поліпшення організації та якості своєї роботи лікар може розраховувати на солідну щорічну надбавку в 9 тисяч євро від Національної каси медичного страхування, якщо число його пацієнтів досягає 800 чоловік.
Досить часто призначити зустріч з потрібним лікарем ви можете в інтернеті, через такі сервіси :
https://docteur-rendez-vous.fr/
Сектори
Державна організація соціального страхування Франції «Securite social» підписує з лікарями контракти, в яких вказуються тарифи на всі медичні послуги. Тарифи щорічно переглядаються, що часто спричиняє зростання їх вартості. Також згідно з цими контрактами лікарі розділені по секторах:1,2 та 3
Тарифна сітка в лікарів, що відносяться до 1 сектору базова згідно з встановленими тарифами CAM(caisse d’assurance maladie) Відшкодування в секторі 1 відбувається повністю згідно з базовим закріпленим тарифом, за мінусом амортизаційних відрахувань. Лікарі цього сектору зазвичай всі приймають пацієнтів з AME.
В секторі 2 зазвичай вузькопрофільні спеціалісти. У них тарифи вище встановлених державою, тому CAM(caisse d’assurance maladie) відшкодовує тільки 70% від базової ставки, якщо ви маєте додаткове страхування тоді інша частина компенсується згідно з вашою страхівкою, або ж з ваших особистих коштів.
Лікарів, що входять в 3 сектор приблизно біля 1000 у Франції, це лікарі, що не уклали договір з «Securite social» у цих лікарів оплата за послуги не компенсовується CAM(caisse d’assurance maladie) і компенсація додатковими страхівками може бути тільки за умови якщо це дозволено вашим договором.
Лікарні та клініки
Стаціонари у Франції діляться на лікарні (hôpitaux) та клініки (cliniques). Перші – державні установи, другі – приватні. Власниками великих клінік з безліччю профільних відділень зазвичай є різні комерційні групи. Маленькі клініки (наприклад, стоматологічні) можуть бути у власності однієї людини, але таке трапляється рідко.
Істотної різниці у кваліфікації персоналу, оснащенні та умовах, в яких лікуються хворі, між лікарнями та клініками немає. Приватні стаціонари з фінансової точки зору забезпечені трохи краще, але це не впадає в очі та не впливає на якість наданої допомоги. Як правило, пацієнт може без проблем пройти всі необхідні обстеження й отримати потрібне лікування. Але якщо раптом з’ясується, що йому потрібні обстеження або процедури, яких в даному медзакладі не роблять, лікарі перенаправляють його в інше, до відповідного фахівця.
Багато лікарів, що працюють в стаціонарах, паралельно ведуть прийом і лікують амбулаторно. Для пацієнтів це набагато зручніше, ніж кілька лікарів, які змушені постійно обмінюватись інформацією та узгоджувати дії. Крім того, в лікарнях та клініках можна здати аналізи, зробити УЗД і томографію, не лягаючи туди на лікування. Для цього достатньо просто мати направлення, яке може бути й з іншої медустанови. Де йому проходити обстеження, вирішує сам пацієнт. У будь-якому випадку, результати відправлять як йому, так і його лікарю.
Лікарняні палати найчастіше розраховані на одного або двох чоловік. Зазвичай, є можливість доплатити, щоб перебувати в палаті одному. Це ж стосується перебування родичів. Якщо хтось із них хоче залишитися з хворим, треба тільки заплатити за спальне місце і харчування. Характерних лікарняних запахів – ліків, дезінфекції та їжі – тут немає. Сніданки, обіди та вечері в палати доставляють в контейнерах. Причому, годують по-справжньому смачно. І це з урахуванням того, що багатьом пацієнтам запропонована дієта. Не дивно, що традиції приносити «домашнє» тут немає.
Режим відвідувань дуже ліберальний. Перша половина дня, як правило, присвячена лікарському огляду і процедурам, а з обіду й до вечора двері відкриті. Ніяких халатів і бахіл для проходу в палату не потрібно. Це стосується навіть пологового відділення. До матері й дитини, які з самого початку знаходяться разом, можуть безперешкодно приходити родичі й друзі. Вважається, що дитина повинна з першого дня адаптуватися і виробляти імунітет. Більш того, лікарі радять майбутнім мамам брати з собою в пологовий будинок якусь ношену річ. Коли немовля народиться, її покладуть в ліжечко, щоб воно постійно відчувало близькість матері. І це при тому, що мама знаходиться від нього в кількох кроках. Батько може бути присутнім при пологах і практично відразу взяти новонародженого на руки.
Цікаво, що французькі лікарі не завжди чекають покладені дев’ять місяців. Якщо доктор вважає, що дитина готова до появи на світ раніше, пологи можуть прискорити. Дітям це не шкодить, а от жінкам істотно полегшує життя.
Далі буде….
Автор Людмила Мудра
(В статті частково використано матеріал автора: Галина Кирилович)
Залишити відповідь