Часто люди питають, куди можна майнути з Парижу на вихідні. Щоб і море було ,і недалеко їхати. Так от, у Нормандію можна дістатися за неповних дві години і вона красива у будь -яку пору року!
Досить зранку завчасу прокинутися і ще до обіду милуватиметеся неповторними краєвидами.
Та,для тих, хто їде з великого мегаполісу, то найперша перевага!
Правда,щоб повечеряти тут,на місці, треба бути доволі прудким і зграбним. Замрієтеся на березі,спостерігаючи за чайками і все – лягайте спати голодними! У будні дні все закривається дуже швидко,як зазвичай у селі-з курми,тобто як ледь стемніє!
Першого вечора нам довелося умилостивлювати свій голод млинцями з лікером,так як більше нічого, у єдиному відкритому ще кафе, запропонувати нам не могли(чи не хотіли:)! І робили ми це дуже швидко,бо власники абсолютно не поділяли нашого захоплення поїдати десерт під звуки цикад. Вони голосно пересували стільці, рахували виручку,кашляли і перевіряли роботу жалюзі : опустити-підняти,опустити підняти,опустити… 🙂
Було б собі селище й далі століттями займалося своїм основним промислом, якби зовсім випадково,але безповоротно, у нього не закохався французький романіст Гі де Мопассан! Місце настільки прийшлося йому до душі, що він не лише сам відпочивав і працював тут( кажуть, що роман “Життя” він написав саме тут), а й рекомендував його багатьом своїм творчим друзям !
А ще, буквально за 80 м від цього пляжу добротний будиночок за помірну ціну здається нашою співвітчизницею. Тому,коли надумаєте відвідати ці краї – пишіть, дам вам координати:)
Автор : Mariana Gevak
Джерело http://ledesirdeparler.blogspot.fr/2016/07/?m=0
