Подібності та відмінності шлюбу і PACS (частина 1)

Подібності та відмінності шлюбу і PACS: шлюб, шлюбний контракт, розлучення і його вплив на посвідку на проживання

Шлюб і PACS: в чому схожість і відмінність?

Шлюб(mariage) – це вільний рівноправний союз двох людей укладений з дотриманням порядку та умов встановлених законом, який утворює сім’ю та породжує між ними особисті майнові та немайнові права та обов’язки.

Цивільне партнерство (PACS – Пакс) – це громадянський стан, який набувається і підтверджується за допомогою свідоцтва, виданого реєстром (стаття 515-1 Цивільного кодексу). Попри те, що правова система значною мірою захищає і зрівнює ці два союзи, існують значні розбіжності у ставленні деяких питань, що стосуються іноземців.

В очах французької адміністрації цивільний шлюб має меншу цінність, зокрема тоді, коли мова йде про сімейні інтереси іноземців у Франції. Французьке законодавство чітко розрізняє дві форми організації сімейних відносин, які на пряму впливають на питання перебування чоловіка/дружини в країні.

Адміністративні закони Франції вказують умови, на підставі яких, у разі цивільного шлюбу (партнерства), дозволений або заборонений в’їзд подружжя – іноземців в країну. А також, вони пояснюють відмінність цивільного партнерства (PACS) і класичного шлюбу (mariage).

1. Умови та процедура одруження у Франції

У Франції умови та порядок укладення шлюбу і цивільного партнерства досить прості та є рівними як для французів, так і для іноземців. З травня 2013 року в країні дозволені одностатеві шлюби. Шлюб можна укладати (оформляти) як у Франції, так і в країні проживання. Принципової та великої різниці немає. Неповнолітній також може укласти шлюб, але тільки за спеціальним дозволом юстиції. Двоюрідні брати та сестри можуть укладати ПАКС.

Згідно зі статтею 12 Європейської конвенції з прав людини, у Франції можливо укласти шлюб з нелегалом або туристом (повернувшись потім за візою). Вимога деяких мерій щодо наявності ВНП у майбутнього чоловіка/дружини є незаконною. Окремий випадок – шлюб можливий між двома нелегалами. Цивільне партнерство також можна укласти із нелегалом.

З іншої сторони, в рамках боротьби з фіктивними шлюбами, досьє молодят, де один з подружжя – нелегал, може бути передане в апарат прокурора Республіки для його подальшої перевірки. Фіктивний шлюб (mariage blanc) – це шлюб, який укладають лише з метою регуляризації нелегала й отримання документів іноземцем. Фіктивні шлюби у Франції заборонені. На цьому етапі було б непогано звернутися до адвоката, який би допоміг підготувати хороше досьє і застерегти вас щодо ризиків та заборон, які можуть виникнути при підготовці укладання шлюбу.

З точки зору французького законодавства, шлюб є юридичним актом. Він реєструється працівником відділу цивільного стану (в більшості випадків у мерії). Найперше, що необхідно зробити для укладення шлюбу, – звернутись у мерію, яка вам надасть свій список документів.. Більшість мерій вимагають особистої присутності нареченої/нареченого в момент подачі документів.

Щодо термінів подачі, якщо як мінімум один шлюбний партнер є іноземцем, до мерії потрібно звернутися мінімум за 2 місяці до дати одруження, а саме досьє для весілля повинно бути подано в мерію за 30 днів до дати одруження. В іншому випадку, досьє може бути передано прокурору, який має право або дати дозвіл на реєстрацію шлюбу, або почати розслідування щодо його фіктивності. Країни СНД знаходяться у списку країн із високим рівнем фіктивних шлюбів. Змішані шлюби становлять 27% (дані 2015 року).

І шлюб, і цивільне партнерство активно використовуються для розв’язання проблеми легального проживання в країні. Дозвіл на укладання одностатевих союзів відкрив додаткові можливості. Я особисто знаю сім’ю в Іспанії, де хлопець-іспанець одружився з українкою, а його мама одружилася з матір’ю дружини. В результаті обидві були легалізовані й швидко отримали громадянство Іспанії. І в Європі, і у Франції знімається багато фільмів, де торкаються теми фіктивних шлюбів (наприклад, «Epouse-moi mon pote», «Casse-tête chinois», etc.)

Але якщо фіктивний шлюб буде доведено, то вам загрожує до 5 років в’язниці й 15 000 євро штрафу (стаття L.623 Імміграційного кодексу). Також можуть заборону на в’їзд на територію Франції до 10 років. Це стосується й організаторів, і підбурювачів фіктивних шлюбів (наприклад батьки). До речі, такі ж санкції застосовують і до тих, хто визнає чужих дітей з метою їх легалізації та отримання ними посвідки на постійне місце проживання або громадянства (дуже популярна практика серед вихідців з Африки).

Заздалегідь подбайте про те, щоб проставити апостиль на наступних документах:

свідоцтво про народження і його легалізація, переклад в офіційного перекладача (не пізніше 6 місяців); рішення суду про розлучення;

довідка про дівоче прізвище (якщо воно відрізняється від теперішнього).

У Франції апостиль ніхто не ставить – ні перекладач, ні посольство. Переклад робиться у присяжного перекладача.

Якщо плануєте переїхати до Франції й носите прізвище колишнього чоловіка, то краще одразу змініть його на дівоче. При укладанні шлюбу у Франції прізвища подружжя не змінюються. Французьке законодавство не наділяє подружжя таким правом. Чоловік і дружина, уклавши шлюб, носять свої дошлюбні прізвища. Прізвище чоловіка лише відбивається у всіх офіційних документах дружини, як «використовуване прізвище» («nom d’usage») і в такому вигляді може додаватись до дівочого. Проте, французьке законодавство, передбачає можливість приєднати прізвище дружини / чоловіка до дошлюбного прізвища. Такого права (два прізвища) ви не маєте при укладанні цивільного партнерства.

У Франції всі документи видаються на підставі свідоцтва про народження: посвідка на проживання, водійські права, медична страховка і надалі французький паспорт. Важливо мати свіжий переклад від присяжного перекладача, де буде вказано, що у вашій країні свідоцтво про народження видається один раз в житті. Мерії знають, що існують такі документи, тому відразу повертають оригінал на ваше прохання (оригінал не можна ніде залишати).

Від іноземного чоловіка/дружини потрібні документи, серед яких: attestation de célibat /certificat de capacité matrimoniale (довідка, що ви не перебуваєте в шлюбі, сімейний стан), certificat de coutume (довідка про відсутність перешкод для вступу в шлюб/про правомірність вступу в шлюб) Certificat de coutume видає консульство протягом двох робочих днів. Також його можуть видати адвокати або нотаріуси. В “livret de famille” – «сімейну книгу» (аналог нашої книги актів цивільного стану) вноситься запис про шлюб.

Цивільне партнерство (ПАКС) – це цивільний контракт, який можна оформити як у мерії, так і у нотаріуса за місцем проживання. Наявність свідків при його реєстрації не потрібно. Французьке цивільне партнерство можна оформити в консульстві Франції тільки якщо один із партнерів має французьке громадянство. Якщо потім подружжя захоче змінити умови цивільного контракту, то вони зобов’язані робити це в тому ж консульстві, де його укладали, навіть якщо потім переїхали жити у Францію. Для того, щоб розірвати ПАКС, потрібно відправити рекомендованого листа із проханням розірвати даний контракт у консульство, де його було зареєстровано.

Цивільний союз іншої країни буде визнаний у Франції, якщо він не суперечить французькому законодавству. Наприклад, бельгійський договір співжиття між братом і сестрою у Франції не визнається. Також права іноземного цивільного партнерства не дають подружжю у Франції більше прав, ніж сам ПАКС.

Французьке законодавство чітко розрізняє дві форми організації сімейних відносин, які прямо впливають на питання перебування іноземця в країні (наприклад, відповідь міністра МВС на парламентський запит від 11 лютого 2020 року, Rép. Min. À QE n ° 10355, JOAN Q. 11 févr. 2020 року, p. 1064)

2. Який економічний режим передбачається в шлюбі і в PACS?

Шлюб. При вступі в шлюб економічний режим визначається законом і може мати одну з наступних форм: режим спільного володіння, режим роздільного володіння і режим участі.

Якщо подружжя не укладає шлюбний договір, то автоматично вводиться режим спільно нажитого майна (communauté légale ou réduite aux acquêts). Спільне майно подружжя – це те майно (рухоме і нерухоме), яке було нажите ними під час шлюбу (окрім речей індивідуального користування, а також майна, отриманого під час шлюбу в порядку успадкування, заповіту, дарування). Майно, придбане до укладення шлюбу, зберігається за тією людиною, яка є його власником. Стягнення за боргами одного з подружжя при режимі спільної власності може бути звернено на спільне майно (за винятком боргів, що виникли до укладення шлюбу, а також боргів, що виникли під час шлюбу у зв’язку з особистими потребами подружжя). Все нажите у шлюбі є спільним, включаючи суми, взяті в борг для щоденних витрат або для покупки чи ремонту загального майна. Після розлучення або в разі смерті одного з подружжя майно ділять, але спочатку віднімають загальні борги та стягують різні компенсаційні розрахунки між подружжям. Все майно, яким кожен володів до шлюбу, і отримується в спадок або шляхом отримання в дарування протягом шлюбу є роздільним.

ПАКС (цивільне партнерство). Для даного виду відносин економічний режим не передбачений. Свої наміри щодо цього питання подружжя може показати в шлюбному контракті. Якщо його не укладають, то автоматично вводиться режим роздільного володіння майном (la séparation des biens). Кожному належить те, що у нього було до шлюбу, і те, що нажито після. Кожен сам продає, купує, ремонтує, здає і дарує своє майно. Після розлучення немає ніякого розподілу майна. Якщо нерухомість купують разом, то в акті купівлі уточнюють долю кожного.

На противагу шлюбу, який передбачає спільне володіння нажитим майном, даний режим виключає повністю поняття спільного володіння чи користування ним, залишаючи кожному з подружжя їх права на майно, як у неодружених громадян.

Майно. Кожен з подружжя зберігає повні права на власне майно, включаючи й те, що було придбано під час шлюбу.

Борги. Саме через цей пункт багато подружніх пар вибирають даний вид шлюбу – при ньому кожен відповідає за свої борги та кредитні зобов’язання. Відповідно, ні чоловік ні дружина не ризикують своєю часткою. Після розірвання шлюбу майновий статус не змінюється.

Якщо ви хочете, щоб ваш чоловік/дружина отримали частку вашого майна – оформляйте дарчу через нотаріуса.

3.Процедура розлучення у Франції

Процедура розлучення у Франції є досить довгою, марудною і відносно дорогою. До 2017 року абсолютно всі шлюби розривалися в судовому порядку. Однак з 1 січня 2017 істотно спростилася процедура розлучення за взаємною згодою сторін (divorce par consentement mutuel). Відповідно до ст. 229-1 Цивільного кодексу Франції в переважній більшості випадків, розлучення за взаємною згодою відбувається в позасудовому порядку, через мирову угоду, підписану подружжям і їх адвокатами (divorce par acte d’avocat). При розірванні шлюбу чоловіка або дружина може забажати від іншого одноразової компенсації, пов’язаної з втратою сімейного добробуту, або може укласти довгострокову угоду про сплату йому аліментів колишнім чоловіком або дружиною (дана угода розглядається судом). Зазвичай один з подружжя – іноземець до отримання карти резидента зацікавлений затягувати розлучення і вибирає зазвичай розлучення в судовому порядку.

По-перше, при швидкоплинних шлюбах мало надії на компенсаційні виплати (prestation compensatoire), а більше надій на щомісячне утримання від більш заможного члена подружжя на першій стадії розлучення, коли приймаються рішення про тимчасові заходи (mesures provisoires) до проголошення розлучення.

По-друге, іноземець виграє час, щоб вирішити безліч проблем, що виникли внаслідок розлучення: матеріальних, адміністративних, пов’язаних з втратою статусу, який залежав від чоловіка/дружини. Процедура розлучення тягнеться роками й до розлучення, а також до самого винесення судового рішення і його офіційного вам повідомлення, ви в будь-якому випадку маєте право перебувати на території Франції, навіть, якщо вам не подовжать посвідку на проживання вчергове. При розлученні, а тим більше в поганій адміністративній ситуації, треба чітко розуміти, що ти можеш, а що ні, які аспекти врахувати, які докази зібрати. І тут потрібна допомога соціальних служб, асоціацій і україно-російськомовного адвоката (якщо ви погано володієте французькою).

Умови розірвання цивільного партнерства передбачені ст. 515-7 Цивільного кодексу і процедури дуже прості, на відміну від класичного шлюбу. Партнери повинні самостійно розібратися зі своїми майновими претензіями й взаємними зобов’язаннями, і в цьому основна відмінність між шлюбом і цивільним партнерством за процедурою розлучення. Реєстрація розлучення по Паксу має відбуватися за місцем його реєстрації. Якщо це відбулося в консульстві Франції, то тільки там, навіть якщо ви живете у Франції. Розірвання цивільного партнерства відбувається автоматично, якщо один з партнерів укладає класичний шлюб, внаслідок смерті одного із партнерів, якщо один з партнерів потрапляє під опіку згідно зі статтею 506-1 Цивільного кодексу.

Іноземців зазвичай цікавить останній випадок, коли один (одностороннє розірвання) або обидва (розірвання за взаємною згодою) вирішують припинити шлюб. У разі взаємної згоди партнери заповнюють спеціальний формуляр і надсилають рекомендованим листом із повідомленням у мерію (в консульство або нотаріусу) за місцем реєстрації. Додаються копії посвідчень особи. Дата розриву – дата реєстрації компетентним органом. У разі одностороннього розриву партнеру не треба доводити своє рішення. Інший партнер повинен прийняти це як даність. У цьому випадку ініціатор розриву повинен через судовий пристав (huissier de justice) повідомити про своє рішення іншого партнера одночасно в мерію (нотаріусу чи в консульство). Тільки якщо суд доведе, що розірвання ПАКСу було грубим і несподіваним (rupture abusive), можливі деякі матеріальні компенсації. Наприклад, виставити за двері з усіма речами, швидко і без попередження може бути інтерпретовано зловживанням із матеріальними санкціями.

4.Що станеться з посвідкою на проживання у разі розірвання шлюбу або зареєстрованого цивільного партнерства?

Потрібно чітко розуміти, що ви отримали легальний доступ до цієї країни тільки завдяки вашому чоловікові /дружині та ваш адміністративний статус залежить від вашого спільного сімейного життя до отримання карти постійного резидента на 10 років. Зазвичай префектури не вагаються запропонувати вам покинути територію Франції після розлучення. Дуже часто на цьому етапі чоловік/дружина-француз звинувачує іншу сторону в фіктивності шлюбу (mariage gris) тобто у тому, що іноземець мав за мету укладання шлюбу тільки отримання французьких документів на проживання чи одержання французького громадянства. Зміна статусу часто вимагає консультації в адвоката і його супровід, особливо, якщо ви погано володієте французькою і потрібно звернутися до адміністративного суду для оскарження дій префектури. Можлива допомога різних асоціацій, якщо немає коштів на адвоката.

У разі визнання шлюбу недійсним, розлучення або скасування реєстрації як пари, яка перебуває у шлюбі, людина може зберегти свій статус резидента Євросоюзу при дотриманні різних умов. Ви затягнули судові розгляди та встигли отримати карту резидента на 10 років до судового рішення – ви можете спати спокійно, ніхто вас вже не вижене з країни.

Визнання судом наявності особливо важких обставин (наприклад, якщо особа під час шлюбу або цивільного партнерства стала жертвою гендерного насильства або торгівлі людьми з боку чоловіка або партнера (саме громадянина Франції), може мотивувати префектуру видати вам річна посвідка на проживання з позначкою “особисте сімейне життя”. При певних умовах у вас є можливість перейти на робочу посвідку на проживання ВНП з позначками “Працівник за наймом”, “Підприємець”.

Надання за взаємною згодою або на підставі судового рішення опіки над дітьми громадянина Євросоюзу колишньому чоловікові або зареєстрованому цивільному чоловікові може дати підставу для клопотання щодо французької посвідки на проживання. Мати або батько неповнолітньої дитини – громадянина Франції, який проживає у Франції, має право на річну посвідку на проживання з позначкою”особисте сімейне життя”. Іноземцю слід довести, що він дійсно бере участь в утриманні та вихованні дитини. Цивільний кодекс Франції уточнює, що кожен з батьків сприяє утриманню та вихованню дітей пропорційно своїм ресурсам та ресурсам іншого з батьків та з урахуванням потреб дитини. При розірванні ПАКСу колишній партнер громадянина Євросоюзу має право зберегти своє право на перебування в країні, якщо цивільне партнерство тривало три роки та мінімум рік у Франції. Наявність дитини також дає право на проживання, якщо є право на виховання і регулярні візити (ст. R 121-8 Імміграційного кодексу).

Висновок

Як ми бачимо в цій статті, умови укладення шлюбу і шлюбного контракту приблизно однакові. Але ось уже на стадії розлучення класичний шлюб стає набагато вигіднішим за цивільне партнерство для іноземця. Відмінностей набагато більше на стадіях отримання посвідки на проживання і громадянства.

Автор: Marcel Lacheppe

Переклад з російської : Elena Vinichenko, https://www.facebook.com/elena.vinichenko.35/, Olesia Moloda, https://www.facebook.com/olesia.moloda/