Шлюб чи зареєстроване співмешкання. У чому подібності та відмінності?

Шлюб (mariage) – це вільний, відкритий і постійний союз двох людей однієї чи різної статі. Зареєстроване співмешкання (PACS, далі – ПАКС) – громадянський стан, набутий і підтверджений свідоцтвом, виданим реєстром (стаття 515-1 Цивільного кодексу). Попри те, що правова система захищає та зрівнює обидва союзи, існують значні відмінності у деяких питаннях щодо іноземців.

Для французької адміністрації цивільний шлюб менш цінний, зокрема коли мова йде про сімейні інтереси іноземців у Франції. Французьке законодавство чітко розрізняє дві форми організації сімейних відносин, що прямо впливає на питання перебування чоловіка/дружини-іноземця в країні.

Саме юридична практика адміністративних судів Франції уточнює умови, на підставі яких іноземцям у цивільному шлюбі з французькими громадянами дозволено або заборонено в’їзд в країну.

Мета статті – розкрити базові поняття, розібратися у подібностях і відмінностях між шлюбом  (mariage) та цивільним шлюбом (PACS) для іноземців та пояснити як форма шлюбу впливає на їх життя у країні (легалізація, посвідка на постійне проживання (далі – ППП), громадянство). Ми не розглядаємо особливі випадки, пов’язані, наприклад, з біженцями чи цивільні шлюби у формі співмешкання (concubinage).

Легалізація за сімейними обставинами

Легалізація за сімейними обставинами можлива для іноземців, які не можуть отримати ППП з позначкою «Особисте та сімейне життя» за стандартною процедурою. 

Легалізація (регуляризація) за шлюбом

У цьому випадку 6 місяців шлюбу і спільного проживання із громадянином Франції мають рекомендаційний характер (за міністерським циркуляром від 28 листопада 2012 р.) Йдеться про процедуру «Admission exceptionnelle – AES». Згідно зі статтею L211-2-1 Імміграційного кодексу іноземець, що в’їхав на територію Франції на законних підставах і уклав шлюб із громадянином Франції, може отримати ППП. У такому разі часто вимагають французьку візу і французький штамп в’їзду, щоб визнати легальність в’їзду в країну, і тоді досьє не затягують на роки (5 років). При цьому нелегал повинен прожити зі своїм чоловіком/дружиною понад 6 місяців (доказ спільного проживання – мінімум два комунальні платежі на обидва прізвища). Штраф  – visa de régularisation, 150 євро (2020 р.)

Дуже часто на цьому етапі французька адміністрація впирається у видачі ППП під приводом відсутності спільного проживання, і тоді терміни подовжуються (у середньому понад рік). Вже кілька разів за подібні дії (неповага до статі 8 Європейської конвенції з прав людини) Франція була засуджена Європейським судом з прав людини. Простіше брати візу французького чоловіка чи дружини, для цього не потрібно доводити факт спільного проживання і документи видають швидше (якщо ви ще не отримали припис залишити територію – OQTF). Загалом у вас виходить мінімум рік нелегального життя в країні. Чи вам це потрібно?

Поки ви не отримаєте «Récépissé» – документ, що дозволяє перебування на території Франції, у період розгляду вашої заяви на отримання посвідки на проживання ви будете обмежені у багатьох правах: не зможете працювати офіційно, оформити належне медстрахування, відвідувати курси французької, виїжджати за межі країни. У вас не буде всіх плюсів, що надає посвідка на проживання. Це не назавжди, але безсумнівно надовго. Тож чому б не повернутися у свою країну за візою дружини/чоловіка? Відмовити у такій візі можуть лише з вагомих причин: порушення візового режиму (OQTF – рішення про депортацію) чи правопорушення на території ЄС.

Деякі жінки на форумах пишуть, що легальний в’їзд на територію Шенгену на 3 місяці дає право після шлюбу подати у префектуру документи на візу Д й отримати візу дружини/чоловіка без виїзду в країну проживання.

18 місяців шлюбу з іноземцем не громадянином ЄС

Згідно з циркуляром 2012 р., що має рекомендаційний характер, необхідно щоб іноземець прожив у Франції мінімум 5 років, і його чоловік/дружина знаходились у Франції легально. При цьому вимогою є підтвердження спільного проживання протягом 18 місяців.

На основі Директиви ЄС 2004/38 про право громадян ЄС і членів їх сімей вільно пересуватися та проживати на території держав-членів шлюб з громадянином ЄС дає право на подання заяви на отримання ППП у префектуру за місцем проживання. У цьому випадку на видачу титру знадобиться не більше 6 місяців. Затягування термінів дає право скаржитися в комісію ЄС з прав громадян. Процедура отримання безкоштовна, штраф не передбачений. Якщо громадянин ЄС не працює, він повинен мати достатні фінансові ресурси та медстрахування для себе і членів своєї сім’ї.

Легалізація (регуляризація) за ПАКСом

У цьому випадку підтвердження 12 місяців спільного проживання з громадянином ЄС чи Франції (не обов’язково після підписання ПАКСу) має рекомендаційний характер за міністерським циркуляром від 28 листопада 2012 р.

Процедура отримання документів дуже довга: префектури перевантажені, важко записатися на зустріч через інтернет. Важливо ретельно підготувати досьє, аби не довелося йти на повторну зустріч. Асоціації допомоги нелегальним мігрантам допомагають безкоштовно підготувати досьє регуляризації, їх регіональні відділення часто непогано знають практики місцевих префектур. Якщо у вас немає грошей на адвоката, спробуйте попросити про допомогу в асоціаціях, наприклад La Cimade, Gisti та ін. Потрібно внести у досьє не лише свідчення вашого спільного проживання (preuves de vie commune), але й свідчення вашого перебування у Франції з моменту в’їзду в країну – вони також важливі. Свідчення спільного проживання складайте у теку від найсвіжіших. Ви можете не чекати на рік спільного проживання для подання документів якщо партнер-іноземець успішно інтегрований у французьке суспільство («Justifie d’une intégration significative, tant professionnelle que sociale, dans la société française» (CAA Paris, 18 nov. 2014, n° 14PA1519).

Іноді у деяких префектурах за певних обставин замість 5 років проживання у Франції достатньо довести 3 роки. Префектури вільні встановлювати власні терміни та деталі краще уточнювати у конкретній префектурі. Для подання позову в Адміністративний суд зазвичай вимагають 3 року спільного проживання. Причому у всіх випадках можуть врахувати ваше спільне проживання до офіційної реєстрації. Наявність міграційного адвоката на цьому етапі може різко збільшити ваші шанси. Префектура не займається покращенням якості досьє, її задача вивчити документи й надати відповідь згідно з досьє. На відміну від класичного шлюбу ПАКС не дає права на процедуру возз’єднання сім’ї.

Насправді умови легалізації залежать від конкретних практик префектур і часто змушують іноземного партнера на роки нелегального проживання в країні. Про це у 2019 році нагадав Уповноважений з прав людини (Défenseur des droits). Його обурила не лише вимога паризької префектури про підтвердження 12 місяців проживання в ПАКСі, але й вимога підтвердження знаходження не менше 5 років в країні й відмова у видачі «Récépissé». У своєму рішенні він попросив МВС Франції відмовитися від вимоги 5 років проживання в країні для подачі досьє за ПАКСом (Décision du Défenseur des droits n° 2019-152, le 5 septembre 2019).

На відміну від шлюбу, на жаль, не існує прискореної процедури регуляризації за ПАКСом з громадянином країни ЄС. У своєму рішенні N407687 від 22 жовтня 2018 року (CE, 22 oct. 2018, n° 407687 ) Держрада Франції (Conseil d’Etat) підтвердила, що стаття L.121-1 Імміграційного кодексу Франції, що входить до французького законодавчого положення євродерективи 2004/38 від 29 квітня 2004 року і стосується чоловіка/дружини громадянина ЄС, не розповсюджується на цивільних партнерів громадян ЄС (ПАКС), й не дає автоматичної регуляризації та видачі ППП (схема регуляризації повторює схему ПАКСу – 5 років проживання в країні і 12 місяців у цивільному шлюбі).

Перш ніж подавати досьє регуляризації до префектури бажано надіслати туди рекомендованого листа з повідомленням. У листі вказати тему подачі досьє і правові основи подачі з копією досьє. Копію листа потрібно показати та додати під час подачі. Тоді у вас будуть речові докази подачі і це допоможе уникнути відмови у прийманні досьє. Видача довідки про прийняття досьє не гарантує позитивного рішення. Якщо ви отримали припис залишити територію країни, у вас є 30 днів щоб подати протестний позов до адміністративного суду й бажано зробити це під контролем адвоката.

Посвідка на проживання у результаті шлюбу

Шлюб

Ситуація дружини/чоловіка-іноземця у шлюбі з французьким громадянином потрапляє під пункт 4 статті L.313-11 Імміграційного кодексу. Чоловік/дружина громадянина Франції отримує у французькому консульстві країни свого проживання річну візу (visa long séjour valant titre de séjour — VLS/TS), яку необхідно валідувати в інтернеті протягом 3 місяців з дня переїзду у Францію. Відмовити у візі D згідно з останнім пунктом статті L.211-2-1 Імміграційного кодексу можуть лише у виняткових випадках: шахрайство, анулювання шлюбу чи загроза громадському порядку. Через рік ви отримаєте ПнП на 2 роки з позначкою «Особисте і сімейне життя»,  а через 3 роки після шлюбу – карту постійного резидента. Чоловік/дружина власника карти резидента в’їжджає у Францію згідно з процедурою возз’єднання сім’ї та отримує ідентичну карту на 10 років.

За виконання всіх умов член сім’ї громадянина ЄС отримує посвідку на проживання у Франції з позначкою «Посвідка на проживання члена сім’ї громадянина Європейського Союзу» (стаття L.121-1 Імміграційного кодексу Франції, що вводить у французьке законодавство положення євродирективи 2004/38 від 29 квітня 2004 року, яке стосується одного з подружжя громадян ЄС). Така посвідка на проживання дійсна протягом передбаченого перебування громадянина ЄС, та не повинна перевищувати 5 років.

ПАКС

Ситуація іноземця у цивільному шлюбі з французом підпадає під пункт 7 статті L.313-11 Імміграційного кодексу Франції, де ПАКС – один з елементів оцінки стабільності та інтенсивності сімейних та особистих зв’язків. На відміну від шлюбу, ПАКС не дає автоматичного права в’їзду і проживання в країні. Цивільний чоловік/дружина громадянина Франції підпадає під вимогу візи «Візитер». Цей тип візи погано підходить до ситуації подружжя в ПАКСі, бо залежить від матеріальної ситуації й житлових умов французького партнера і забороняє працювати у Франції. А от будь-який безробітний француз має право привезти дружину у Францію (автор статті особисто знав чоловіка з СНД з французьким паспортом і виплатами по бідності (RSA), який зміг без проблем привезти у Францію свою дружину). Окрім того, працівники консульства вимагають доказів сімейного життя і підтримання зв’язків на відстані, що певною мірою є втручанням в особисте життя. Й не заважаючи на всі вищевказані вимоги візу не видають автоматично.

Після року проживання в країні візу D міняють на іншу, з позначкою «Особисте і сімейне життя» – вона дає право працювати. Карта резидента видається після 5 років проживання за виконання усіх умов отримання.

Стаття L.121-3 Імміграційного кодексу Франції не розповсюджується на цивільних чоловіка/дружину громадянина ЄС (ПАКС) і не дає права автоматичного отримання ППП (CE, 22 oct. 2018, n° 407687).  

За ПАКСом у громадянина ЄС французька влада вимагає мінімум рік спільного проживання у Франції чи за кордоном. Спільне проживання за кордоном має також враховуватись для річного стажу (CE, 24 février 2006, n 257927). Стосовно карти, є цілий ряд рішень адміністративних судів Франції, де, на їхню думку, один з цивільного подружжя має отримати не карту з позначкою «Особисте і сімейне життя»,  а вигіднішу п’ятирічну карту «Член сім’ї громадянина ЄС» (TA Paris, 12 nov. 2008, n° 0811281/3-2 ; CAA Marseille, 28 juin 2012, n° 10MA04024).

Чи можна розраховувати на карту постійного резидента (ППП) після шлюбу чи зареєстрованого цивільного шлюбу?

Карта постійного резидента – посвідка на проживання, що дає право іноземцю знаходитись у Франції протягом 10 років. Така карта дозволяє займатися будь-якою професійною діяльністю і більше не залежати від партнера адміністративно (шлюб чи розлучення). Карта подовжується практично автоматично. Карта резидента може бути анульована якщо іноземець покинув територію Франції й проживав за кордоном безперервно протягом 3 років.

Шлюб 

Карта резидента видається іноземцеві, що знаходяться у шлюбі із громадянином Франції протягом мінімум 3 років (немає вимоги 3 років життя у Франції). При цьому подружжя повинно жити разом з моменту укладення шлюбу. Для отримання карти резидента потрібно скласти тест на знання французької мови рівня А2. Вимог до професійної інтеграції немає (можна не працювати).

Десятирічну карту резидента видають одному з подружжя, співмешканцю чи партнеру за ПАКСом біженця з правом проживання у Франції на підставі возз’єднання сім’ї. Або партнеру біженця, якщо шлюб було укладено до отримання статусу біженця і якщо подружжя живе разом мінімум 1 рік.

Карта резидента видається також одному з подружжя, якщо його партнер вже має карту резидента (не громадянин ЄС) на підставі возз’єднання сім’ї.

ПАКС

Один з подружжя за ПАКСом чи шлюбом з громадянином ЄС отримує карту резидента на загальних підставах. Обов’язкові умови: проживання у Франції мінімум 3 роки (для громадян СНД 5 років), тест на знання мови рівня А2, легальне проживання в країні та відсутність судимостей понад 6 місяців. Основний критерій процедури – інтеграція у французьке суспільство у першу чергу завдяки економічній діяльності (insertion professionnelle). Доходи мають бути стабільні, достатні (мінімум SMIC) та регулярні (мінімум 3 останні роки, а краще 5). Після 5 років проживання в країні партнер громадянина ЄС, згідно зі статтею L.122-1 Імміграційного кодексу має право на отримання карти постійного резидента ЄС на 10 років – «UE – séjour permanent – toutes activités professionnelles».

Чи можна розраховувати на громадянство Франції після шлюбу чи ПАКСу?

Шлюб

Процедура отримання громадянства за шлюбом називається «Procédure d’acquisition de la nationalité française» (стаття 21-3 Цивільного кодексу). Згідно зі статтею 21-2 Цивільного кодексу після 4 років починаючи із дня весілля з громадянином Франції (партнер повинен обов’язково мати французьке громадянство до весілля) якщо ви живете у Франції, чи 5 років поза Францією (4 роки, якщо партнер усі ці роки стояв на консульському обліку або за відсутності 3 років проживання у Франції), ви маєте право подати документи на отримання французького громадянства. Для цього потрібно скласти тест на знання французької рівня В1. Шлюб повинен бути укладений у Франції чи валідований французьким цивільним реєстром. Легальне проживання в країні та відсутність судимостей понад 6 місяців. Немає вимог щодо трудової інтеграції, лише спільне проживання. Припинення спільного проживання подружжя протягом перших 12 місяців після реєстрації заяви (чи отримання  паспорта) є презумпцією шахрайства і може спричинити розслідування прокуратури та позбавлення громадянства. Вартість процедури отримання громадянства – 55 євро.

ПАКС

Процедура називається «Приймання у французьке громадянство – «Naturalisation» (стаття 21-14-1 та наступні Цивільного кодексу». Щоб подати документи потрібен ПАКС із партнером будь-якої національності, включно з французом чи шлюб не з громадянином Франції. Для громадян країн СНД – 5 років проживання на території Франції (пільги для колишніх студентів після 2 років магістра). Обов’язковим є усний і письмовий тест на знання французької рівня В1 за європейською класифікацією. Несудимість. На момент подання заяви іноземець повинен мати чинну посвідку на проживання, а на момент підписання постанови про приймання у громадянство – знаходитись у Франції. Основний критерій процедури – інтеграція у французьке суспільство у першу чергу завдяки економічній діяльності «Insertion professionnelle» (податки та мінімум 18 місяців роботи до подання заяви).

Висновки:

Створений законом N99-944 від 15 квітня 1999 року цивільний шлюб (ПАКС) надає іноземному партнеру ті ж права, що й французу у багатьох аспектах сімейного життя (доступ до медичної та соціальної системи, податки та ін.) 12 стаття цього закону дає право на французьку ППП іноземному партнеру. Але цивільний союз, як альтернатива класичному шлюбу, не дає жодних переваг іноземцю. На відміну від шлюбу, ПАКС – лише елемент серед інших в очах французької адміністрації та приносить значно менше користі іноземцю на усіх етапах життя у Франції: від в’їзду до отримання французького громадянства.

З точки зору інтересів подружжя з бінаціонального сімейного союзу, ПАКС краще захищає інтереси партнера-француза, а класичний шлюб – інтереси партнера-інозмеця.

Автор: Marcel Lacheppe

Переклад з російської : Anna Shein, https://www.facebook.com/sheinanna1986/ 

Література для вивчення:

Lacheppe Marcel, “Подібності та відмінності шлюбу і PACS (частина 1) », 06.2020,

« Французький ПАКС не шлюб, але має законну дію »

Gisti, « Pacs et concubinage : les droits des personnes étrangères », Les notes pratiques, 2015, https://www.gisti.org/spip.php?article5094

Décision du Défenseur des droits n° 2019-152, Paris, le 5 septembre 2019, https://juridique.defenseurdesdroits.fr/doc_num.php?explnum_id=19160

Goldstein Samuel, « Les avantages et inconvénients du PACS pour le partenaire étranger », le 13 septembre 2019,  https://www.legalplace.fr/guides/pacs-avec-etranger/

« Couples bi-nationaux et obtention de visa : des différences justifiées entre Pacs et mariage », Rép. min. à QE n° 10355, JOAN Q. 11 févr. 2020, p. 1064 , http://questions.assemblee-nationale.fr/q15/15-10355QE.htm

« Droit au séjour dans l’UE : conjoints et pacsés sont soumis à des régimes différents », CE, 22 oct. 2018, n° 407687

Facebook Comments

Від admin