Хто і як має право перевірити ваші документи на території Франції

Хто і як має право перевірити ваші документи на території Франції

Необхідно знати, що обставини, за яких представники влади мають право перевірити документи у особи, зокрема, іноземця, суворо обмежені законом. В свою чергу, перевірка документів, що не відповідає вимогам діючого законодавства, може бути визнана  недійсною, що тягне за собою недійсність подальшої процедури або арешту.

Випадки, коли документи особи можуть бути перевірені, можна умовно поділити на 4 групи.

По-перше, перевірка документів може здійснюватися юридичною та адміністративною поліцією з метою припинення чи попередження правопорушень, а саме:

Перевірка юридичною поліцією документів у особи, щодо якої існує серйозні причини підозрювати, що вона:

  • скоїла правопорушення;
  • готує вчинення кримінального делікту [1]або злочину;
  • може надати свідчення щодо злочину чи делікту;
  • порушила умови судового контролю, домашнього арешту чи виконання покарання;
  • розшукується судовою владою.

Перевірка документів поліцією за письмовою вказівкою прокурора з метою розслідування вказаного ним правопорушення, у визначеному ним місці та протягом обмеженого періоду часу. Така перевірка здійснюється незалежно від поведінки особи.

Перевірка документів поліцією у випадках, коли необхідно запобігти порушенню суспільного порядку, зокрема, безпеки осіб та власності (наприклад, під час маніфестацій та масових зборів, де порушується порядок)

Перевірка документів поліцією за письмовою вказівкою прокурора, що проводиться у визначеному ним місці протягом не більше 24 годин, з метою розслідування актів тероризму, розповсюдження зброї, вибухівки, наркотиків та інших правопорушень, визначених Кримінально-процесуальним кодексом.

По-друге, уповноважені особи поліції та митниці можуть здійснювати так звані «Шенгенські» перевірки в зонах перетину кордону, а саме:

 

  • Перевірка на кордоні Франції та у 20-ти кілометровій прикордонній зоні, а також в портах, аеропортах та на залізничних та авто вокзалах міжнародного сполучення, або на першій запинці чи пункті контролю після перетину 20-ти кілометрової зони. Такий контроль не може бути систематичним, та не може тривати понад 12 годин.
  • Перевірка в 10-ти кілометровій зоні навколо портів чи аеропортів, де розташовуються пункти перетинання кордону, визначені спеціальним указом, з огляду на їх велику відвідуваність та важливість, з метою виявлення та запобіганню правопорушенням, пов’язаних із міжнародною злочинністю.

По-третє, перевірки документів можуть бути здійснені в рамках боротьби із незаконним працевлаштуванням.  Зокрема, на письмову вимогу прокурора, уповноважені представники юридичної поліції можуть проникати до об’єктів, в яких відбувається будівництво, виробництво, переробка, ремонт, надання послуг чи торгівля з метою, в тому числі, перевірки декларацій, пов’язаних із соціальними внесками, податками,  та працевлаштуванням осіб, а також перевірки документів осіб, що зайняті на таких об’єктах з метою встановлення, чи задекларовані вони належним чином.

По-четверте, законодавство передбачає так звані перевірки іноземців. Така перевірка може бути здійснена тільки якщо є об’єктивні підстави вважати, що  особа є іноземцем. Такими об’єктивними підставами, наприклад, можуть бути: управління автомобілем із іноземними номерами, тримання в руках книг іноземною мовою. Натомість, зовнішність особи не може бути підставою для проведення перевірки. При здійсненні такого контролю поліція в протоколі має зазначити, за якими критеріями було визначено, що дана особа може бути іноземцем, інакше такий контроль може бути визнаний недійсним суддею. 

Необхідно звернути увагу, що вище визначені види  контролю можуть здійснюватися тільки офіцерами та агентами поліції та митниці, визначеними законом. Контролери в  суспільному транспорті чи на залізниці, що перевіряють наявність проїзних квитків не мають права здійснити перевірку особи. У випадку відмови особи сплатити штраф чи надати свої дані, контролери не можуть затримати таку особу, а тільки викликати уповноважених представників поліції. Представники муніципальної поліції, які, наприклад, складають протокол щодо порушення правил паркування чи інших муніципальних норм , як і контролери, можуть тільки записати дані особи, але не мають право здійснювати її перевірку.

У випадку, коли поліцією не було дотримано встановлених законом умов та обставин здійснення перевірки документів, контроль особи може бути визнаним недійним, що тягне за собою недійсність усієї процедури притягнення до кримінальної відповідальності за незаконне проникнення на територію Франції. Також незаконність здійснення контролю може служити підставою для визнання незаконним адміністративного утримання іноземця з метою його відправлення з території Франції  так і для відмови в продовження строку такого утримання. 

Наслідки проведення контролю.

Якщо в результаті перевірки виявляється, що особа не може підтвердити своє право на проживання у Франції, її може бути доставлено до відділку поліції чи жандармерії та утримано її уповноваженими представниками з метою проведення відповідної перевірки. Тривалість утримання не може перевищувати 16 годин.

Про утримання особи  негайно повідомляється прокурор. Особа, що утримується, має бути повідомлена, мовою яку вона розуміє, про мотиви та тривалість утримання, а також про право користуватись послугами перекладача, право на допомогу адвоката, право бути оглянутою лікарем, а також на повідомлення близьких та консульства своєї країни. 

Найважливішою гарантією дотримання право утриманої особи є право на присутність адвоката, або обраного особою або призначеного. Адвокат має бути повідомлений про утримання негайно у будь-який спосіб та після прибуття до відділку поліції має право  конфіденційно спілкуватися із утриманою особо та бути присутнім при її допитах. 

У випадку, коли іноземна особа не може надати документи стосовно її права перебування у Франції та це неможливо встановити в інший спосіб, в особи можуть бути взяті відбитки пальців чи фото. Відмова надати відбитки становить кримінальне правопорушення. Про утримання особи складається протокол, що підписується цією особою, та копія якого їй надається.

Якщо в результаті перевірки, з’ясується, що особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності, наприклад, за незаконне проникнення на територію Франції, уповноважені представники поліції мають право заарештувати особу на 24 години. При цьому строк утримання для перевірки права не перебування у Франції зараховується до строку арешту, а права заарештованого є аналогічними правам утриманої особи (право на допомогу адвоката, право повідомити близьких, посольство та бути оглянутим лікарем).

Окрім того, якщо виявиться, що особа незаконно перебуває на території Франції, щодо неї може бути прийняте рішення адміністративного характеру, направлене на залишення нею країни, яке може бути оскаржене до суду.

Наприкінці, необхідно звернути особливу увагу, що у випадку, коли особа не має достатніх коштів, щоб найняти адвоката, його послуги будуть сплачені державою через надання  так званої правової допомоги (« aide juridictionnelle »). У разі утримання чи арешту особи та подальшої адміністративної чи кримінальної процедури, така допомога надається особи незалежно від її громадянства чи законності перебування на території Франції.

 

Основні правові джерела:

  • Кримінально-процесуальний кодекс Франції (Code de procédure pénale), статті 78-1 – 78-7 К
  • Імміграційний кодекс Франції (CESEDA), книга VI, статті L611-1     –     L626-1

[1]Кримінальне правопорушення, що карається не менше ніж трьома роками ув’язнення 

Автор:

Анна Бойченюк-Картьє
Адвокат Паризької колегії адвокатів
Член Національної асоціації адвокатів України
тел. 0648906950
avocatecartier@yahoo.fr

Tags:

Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *