Коли робочий тиждень добігає кінця, саме час дозволити собі відпочити. Можна зустрітись з друзями на терасі кафе і пригоститись коктейлем чи скляночкою хорошого вином🍷, чи іншим аперитивом, щоб почитати разом #пятничні_історії_про_париж, а можна запросити когось на вечерю в ресторан. А чому б і ні? Зрештою, Франція – країна ресторанів: саме тут ви знайдете найбільше ресторанів на душу населення у світі.😯 Ну і нічого дивного в цьому геть нема, бо на це є кілька причин.
Перша – це те, що французька кухня входить до переліку нематеріального світового надбання ЮНЕСКО, французи вважають кухню таким самим мистецтвом, як і живопис чи музика, і навіть не думайте сперечатись.😁
Друга – лише в Парижі за різними даними нараховують приблизно від 14 000 до 18 000 ресторанів. Ви легко знайдете саме те, що ви любите😍 посеред безлічі кафе, ресторанчиків і брассері, закладів, де пропонують страви традиційної кухні, та екзотичні страви, які готують не лише в різних країнах, але навіть і різних континентах.
Третя причина – бо саме в Парижі народився ресторан, як явище. Хочете розкажу? І ви дізнаєтесь, чому ці манюні французькі столики в паризьких ресторанах лише для двох.💏
Отже, уявімо, що ми з вами перенеслись десь в XII століття. Тоді ще не існувало ресторанів, але вже існувало саме слово « restaurant », походило воно від дієслова «restaurer » – « відновлювати» або «реставрувати». (Зверніть увагу, що у французькій мові донині слово «restaurer » – ресторувати та реставрувати звучить однаково). Приблизно у XVI столітті цим словом починають називати страву, яка мала за мету відновлювати здоров‘я. І ви її точно куштували.😋🍴 Здивовані? Це звичайний собі консоме або м‘ясний(зазвичай, курячий) бульйон, який вам готувала мама чи бабуся, коли ви хворіли. Додайте туди трішки моркви, картоплинку і матимете той самий «ресторан». Згодом ресторанами починають називати ці місця, де готували оцей корисний для всіх без винятку бульйончик. Проте подавали цю страву в тавернах або постоялих дворах. Особливістю їхнього сервісу було те, що їжу там пропонували лише тричі вдень в точно визначений для цього час. Посеред закладу розташовувався довжелезний стіл з дерев’яними лавами по обидва боки, всі хто приходив поїсти, просто підсідав до решти відвідувачів. Страви теж не були різноманітними – лише те, що приготувала господиня ні більше, ні менше.
Ситуація змінилась в середині XVIII століття, а саме в 1765 році, щоб бути точною. Одному паризькому ресторатору, звали якого Boulanger👨🏻🍳, спала на думку геніальна ідея. Він вирішив розділити довгий стіл таверни на малесенькі столики лише для двох. Його заклад знаходився на вулиці rue de Poulies(сьогодні rue du Louvre), що за лише за сотню метрів від знаменитої королівської резиденції Лувру.🏰 В таверну часто заходили знатні буржуа, які лише хотіли поговорити зі співрозмовником, як от нині ми це робимо за кавою, але проблема полягала в тому, що будь-хто міг прийти і сісти поруч, порушивши тим вашу конфіденційність. Тому власник Boulanger і наважився на такий рішучий крок, бо за крихітний столик для двох більше ніхто не наважився б сісти з вами, мало того точно б не залишився б непомітним.
Окрім цього месьє Boulanger виставив на вулиці велику вивіску з повним переліком різноманітних страв, а також і їхні сталі ціни, що, погодьтесь, було дуже достойно, бо так ви точно знали, скільки ви заплатите за вечерю.
Спочатку спілка трактирщиків навіть подала позов до суду на винахідника, бо ніби він тим порушив правила, але програла його на радість всім парижанам. Ресторан швидко набуває популярності і стає модним. Перші ресторани, які наслідують приклад, щільно туляться в критих галереях саду Palais Royal. А далі почався буремний революційний час. Аристократи, налякані подіями втікають з Парижа, а їхні кухарі та прислуга залишаються в Парижі без роботи. Скориставшись можливістю вони продовжують робити те, що вміють найкраще – готувати та подавати вишукані страви🍽, але зараз в них харчуються не герцоги і маркізи, а найчастіше провінційні депутати, які приїжджають по справах в Париж. Ресторан стає затишним місцем, де можна повечеряти, покуштувати запашне фрикасе, посмакувати курчам у вині, спробувати найсвіжіші устриці, замовити ніжну яловичину по-бургундськи, оцінити пухкі, як хмаринки, делікатні суфле, та пахучі домашні паштети.
А у вас є улюблений ресторан в Парижі? Якщо так, то діліться адресою в коментарях. Я обов‘язково туди загляну!😁🍷
Автор тексту та фото: Інна Власюк @Inna Vlasyuk
Замовити професійну фотосесію https://www.facebook.com/inna.vlasyuk.paris
